ТАЛЕВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

через російську мову запозичено з голландської;

гол. talie «талі; кінець (троса)» походить від іт. taglia «поліспаст», що виникло з лат. tālea «прут, кіл; пагін, саджанець», спорідненого з дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «витка пальма», гр. τα̃λις «доросла дівчина, наречена», лит. atólas «отава», talõkas «дорослий»;

р. та́ли, бр. та́лі, п. talia;

менш обгрунтованим є пов’язання (Much WuS 1, 47) з лат. tālea «пагін, саджанець», гр. τα̃λις «доросла дівчина, наречена», дінд. tālī «вид дерева», tālaḥ «винна пальма»;

псл. *taljь «застава, заложник», споріднене, очевидно, з лат. tāliō «відплата», кімр. tal «платити, винагороджувати, оцінювати», брет. ст. tal «платник», ірл. taile «заробітна плата», нвн. zahlen «платити», гр. τέλος «платіж, податок, мито»;

р. [таль] «застава, заложник», др. таль «заложник», ч. ст. tál «застава», схв. та̏лац «заложник», слн. tálec, стсл. таль «тс.»;

можливо, результат семантичної видозміни назви [таль] «заложник»;

неясне;

лат. Nātālіa є жіночою формою до чоловічого імені Nātālіs (букв. «рідний, пов’язаний з народженням»), мотивованого зв’язком з виразом dies natalis «день народження; Різдво» і пов’язаного з nātus «народжений» (ст. gnātus), nascōr (‹ gnascōr) «народжуюсь», gigno «народжую», спорідненими з гр.γίγνομαι «виникаю», дінд. jánati «народжує», jātáḥ «народжений», ав. zāta- «тс.», гал. gnātos «син», gnātha «дочка», дісл. kundr «син», псл. zętü «зять»;

через церковнослов’янське і грецьке посередництво (сгр. Ναταλία) запозичено з латинської мови;

р. болг. Ната́лия, бр. Ната́лля, Ната́лка, п. Natalia, ч. Natаlie, слц. Natália, схв. Наталиja, слн. Natalija, стсл. Наталига;