ТАЛАН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тала́н «доля, життєвий шлях; талант»
запозичення з тюркських мов;
тур. talan «пограбування, грабіж», чаг. таlан «грабіж, здобич», кирг. талан «щастя» є похідними від тюрк. tala «грабувати, нищити»;
менш переконливим є пов’язання (Критенко Мовозн. 1973/2, 32) з тала́нт;
р. бр. діал. тала́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безтала́нний
безтала́нник
безтала́ння
нетала́н
обезтала́нити
талани́стий
«щасливий, удачливий»
тала́ни́ти
тала́нли́вий
«щасливий Г; талановитий, обдарований Шейк, Нед»
тала́нний
«щасливий»
тала́нниця
«щаслива, щасливиця»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тала́н (діал.) | білоруська |
талан «щастя» | киргизька |
тала́н | російська |
talan «пограбування, грабіж» | турецька |
tala «грабувати, нищити» | тюркські |
тала́нт | українська |
таlан «грабіж, здобич» | чагатайська |
тала́н «вимучений, худий кінь»
запозичення з молдавської мови;
молд. тала́н «шкапа», рум. talán «тс.» виводяться від тур. talan «пограбування, грабіж»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тала́н «шкапа» | молдавська |
talán «тс.» | румунська |
talan «пограбування, грабіж» | турецька |
тала́нда́ти «ходити коло господарства, доглядати за ним, клопотатися Г; тупцювати; ходити і наглядати Нед»
неясне;
пов’язане з [кала́мити] «бідувати», [каланди́ти] «тс.», [кала́нник] «бідняк»;
п. [tałędać się (tałyndać się)] «волочитися, вештатися, тинятися», ч. [talandovat] «бродити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тала́н
«робота ВеУг; виснажуюча праця О»
таландити
«доглядати»
таландува́ти
«тс. Г, Нед; нишпорити, шукати; тяжко працювати О»
таланкува́ти
«берегти, доглядати, дбати»
тала́нник
«робітник»
таланува́ти
«працювати ВеУг; тяжко працювати О»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tałędać się «волочитися, вештатися, тинятися» (tałyndać się)] | польська |
tałyndać się | польська |
кала́мити «бідувати» | українська |
каланди́ти «тс.» | українська |
кала́нник «бідняк» | українська |
talandovat «бродити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України