ТАЛАН — ЕТИМОЛОГІЯ

тала́н «доля, життєвий шлях; талант»

запозичення з тюркських мов;
тур. talan «пограбування, грабіж», чаг. таlан «грабіж, здобич», кирг. талан «щастя» є похідними від тюрк. tala «грабувати, нищити»;
менш переконливим є пов’язання (Критенко Мовозн. 1973/2, 32) з тала́нт;
р. бр. діал. тала́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безтала́нний
безтала́нник
безтала́ння
нетала́н
обезтала́нити
талани́стий «щасливий, удачливий»
тала́ни́ти
тала́нли́вий «щасливий Г; талановитий, обдарований Шейк, Нед»
тала́нний «щасливий»
тала́нниця «щаслива, щасливиця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тала́н (діал.) білоруська
талан «щастя» киргизька
тала́н російська
talan «пограбування, грабіж» турецька
tala «грабувати, нищити» тюркські
тала́нт українська
таlан «грабіж, здобич» чагатайська

тала́н «вимучений, худий кінь»

запозичення з молдавської мови;
молд. тала́н «шкапа», рум. talán «тс.» виводяться від тур. talan «пограбування, грабіж»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тала́н «шкапа» молдавська
talán «тс.» румунська
talan «пограбування, грабіж» турецька

тала́нда́ти «ходити коло господарства, доглядати за ним, клопотатися Г; тупцювати; ходити і наглядати Нед»

неясне;
пов’язане з [кала́мити] «бідувати», [каланди́ти] «тс.», [кала́нник] «бідняк»;
п. [tałędać się (tałyndać się)] «волочитися, вештатися, тинятися», ч. [talandovat] «бродити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тала́н «робота ВеУг; виснажуюча праця О»
таландити «доглядати»
таландува́ти «тс. Г, Нед; нишпорити, шукати; тяжко працювати О»
таланкува́ти «берегти, доглядати, дбати»
тала́нник «робітник»
таланува́ти «працювати ВеУг; тяжко працювати О»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tałędać się «волочитися, вештатися, тинятися» (tałyndać się)] польська
tałyndać się польська
кала́мити «бідувати» українська
каланди́ти «тс.» українська
кала́нник «бідняк» українська
talandovat «бродити» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України