ТАКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
так
псл. tako «так», takъ «такий», утворені за допомогою суфікса -ko від займенникової основи ta- (з *tō-, подовження to-, пор. togo, tomu, tomь), пов’язаної з вказівним займенником tъ «той»;
пор. лит. tóks «такий», [tókias] «тс.», а також (з іншим суфіксом) tālis «тс.»;
р. бр. так, др. тако, такъ, п. ч. слц. вл. tak, нл. tak, tako, полаб. tok, болг. така́, м. така, схв. та̏ко, та̀ко, та̀ко̄, слн. takó, стсл. тако;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відта́к
втакови́тися
«влаштуватися, розміститися, заспокоїтися»
зтак
«так»
неста́к
«не стільки, не так то»
перета́к
підта́качка
«людина, що підтакує»
підта́кувати
потака́йло
потака́ти
потака́ч
«який підтакує»
потако́вник
«тс.»
пота́кувати
«підтакувати»
пота́чка
притакну́ти
«підтакнути, погодитися; присісти»
притакови́ти
«дати притулок, розмістити»
притакови́тися
«статися»
прита́кувати
«підтакувати Г; присідати ВеЗн»
стак
«тс.»
та́кати
та́кач
«який підтверджує, свідчить, підтакує»
такеле́нний
таке́лецький
«такенний»
таке́нний
та́кеньки
та́кечки
такє́
«таки»
таки́
та́ки́й
такі́вський
та́кість
«властивість такого»
такічко
«такечки»
та́ко
«так»
тако́в
«такий»
тако́ви́й
«такий Г, Шейк, такі́сінький, такі́січний, [такі́ський] «таківський Нед; такісінький»
та́ко́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| так | білоруська |
| така́ | болгарська |
| tak | верхньолужицька |
| тако | давньоруська |
| такъ | давньоруська |
| tóks «такий» | литовська |
| tókias «тс.» | литовська |
| tālis «тс.» | литовська |
| така | македонська |
| tak | нижньолужицька |
| tako | нижньолужицька |
| tok | полабська |
| tak | польська |
| tako «так» | праслов’янська |
| takъ «такий» | праслов’янська |
| -ko (з *tō-, подовження to-, пор. togo, tomu, tomь) | праслов’янська |
| tъ «той» | праслов’янська |
| togo | праслов’янська |
| tomu | праслов’янська |
| tomь | праслов’янська |
| ta- | праслов’янська |
| *tō- | праслов’янська |
| так | російська |
| та̏ко | сербохорватська |
| та̀ко | сербохорватська |
| та̀ко̄ | сербохорватська |
| tak | словацька |
| takó | словенська |
| тако | старослов’янська |
| tak | чеська |
ви́згати «тріщати, скрипіти»
характеристика слова як виключно російського (Шанский ЭСРЯ І 3, 94) помилкова;
пор. такого ж типу нвн. wiehern «іржати», двн. wihōn «тс.», а також споріднене з цим свн. weijen, двн. weiōn, дат. vie «кричати», англ. діал. wicker «іржати» тощо;
очевидно, звуконаслідувальне;
псл. *vizgati, vizgjǫ, споріднене з viskati;
р. визжа́ть,бр. ві́згат, болг. ви́жди «ірже»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
визк
«виск»
ві́зкіт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wicker «іржати» | англійська |
| ві́згат | білоруська |
| ви́жди «ірже» | болгарська |
| wihōn «тс.» | давньоверхньонімецька |
| weiōn | давньоверхньонімецька |
| vie «кричати» | датська |
| wiehern «іржати» | нововерхньонімецька |
| *vizgati | праслов’янська |
| визжа́ть | російська |
| weijen | середньоверхньнімецька |
| такого | ? |
| wicker «іржати» | ? |
| vizgjǫ | ? |
всіля́кий
похідне утворення від займенникової основи вьсель, вьсѣль, псл. vъsělě, пов’язаної з ѵьsь «весь», тієї самої, що і в прислівнику (з)відусі́ль, та суфікса -ak-, того самого, що і в таки́й, двоя́кий, троя́кий;
р. [вселя́кий], бр. усяля́кі, п. wszelaki, ч. слц. všelijaký, вл. wšel(a)ki;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вселя́кий
всіля́чина
усіля́кий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| усяля́кі | білоруська |
| wšel(a)ki | верхньолужицька |
| wszelaki | польська |
| vъsělě | праслов’янська |
| вселя́кий | російська |
| všelijaký | словацька |
| všelijaký | чеська |
| вьсель | ? |
| вьсѣль | ? |
| ѵьsь «весь» | ? |
| відусі́ль | ? |
| -ak- | ? |
| таки́й | ? |
| двоя́кий | ? |
| троя́кий | ? |
на «ну» (вигук захоплення у виразі такий, що на)
очевидно, етимологічно тотожне з на2 «ось, бери» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| такий «ось, бери» | українська |
| що на | українська |
| на | українська |
о́гар «птах родини качок; руда качка, Tadorna tadorna L.» (зоол.)
пор. таке саме мотивування у п. ogorzałka, podgorzałka «птах родини качок, Fuligula nyroca», похідних від префіксальних дієслів ogorzeć, podgorzeć «підгоріти, засмагнути»;
назва могла бути зумовлена іржаво-рудуватим забарвленням птаха;
очевидно, пов’язане з горі́ти (пор. [огар] «обгорілий пеньок»);
р. ога́рь «Tadorna ferruginea»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ogorzałka | польська |
| ога́рь «Tadorna ferruginea» | російська |
| таке | ? |
| podgorzałka «птах родини качок, Fuligula nyroca» | ? |
| podgorzeć «підгоріти, засмагнути» | ? |
| горі́ти (пор. [огар] «обгорілий пеньок») | ? |
отокува́тися «стати стоянкою»
не зовсім ясне;
можливо, похідне утворення від тік, зближене в частині форм з основами [токма́] «рішення» або так;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отакува́тися
«зупинитися для відпочинку»
утакови́тися
«влаштуватися, розміститися, заспокоїтися»
уто́кмити
«розташувати, примістити, вмістити»
уто́кмитися
«розташуватися, приміститися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тік | ? |
| токма́ «рішення» | ? |
| так | ? |
позата́к «остільки, тому, через те»
складне утворення з прийменника по́за́ і прислівника так, співвідносне зі сполучником [позая́к];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́за́ | українська |
| так | українська |
| позая́к | українська |
притакови́ти «дати притулок, помістити»
похідні утворення від так (пор. прита́кувати «підтакувати», притакну́ти «підтакнути»);
первісно означало «підтакуючи комусь, згоджуючись з кимось, добитися його прихильності і знайти у нього притулок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втакови́тися
«влаштуватися, розміститися; заспокоїтися»
притакну́ти
«присісти»
притакови́тися
«знайти притулок, поміститися, приєднатися; статися, трапитися»
путакуве́те
«доглянути, дати лад»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| так (пор. прита́кувати «підтакувати», притакну́ти «підтакнути») | ? |
| означало «підтакуючи комусь, згоджуючись з кимось, добитися його прихильності і знайти у нього притулок» | ? |
та́ко́ж
результат злиття др. тако жє, такъ жє, що складається з тако, такъ «так» і підсилювальної частки жє «же, ж»;
р. та́кже, др. тако жє, такъ жє, п. także, takoż, ст. takież, ч. taktéž, слц. taktiež, нл. takže;
Фонетичні та словотвірні варіанти
та́кже
та́кжень
«тс.»
та́коз
«також»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тако жє | давньоруська |
| такъ жє | давньоруська |
| тако | давньоруська |
| такъ «так» | давньоруська |
| жє «же, ж» | давньоруська |
| тако жє | давньоруська |
| такъ жє | давньоруська |
| takže | нижньолужицька |
| także | польська |
| takoż | польська |
| takież (ст.) | польська |
| та́кже | російська |
| taktiež | словацька |
| taktéž | чеська |
та́кой «також»
пор. таки́, [та́ко́й] «таки», п. [takoj] «тс.»;
похідне утворення від так, [та́ко] «так»;
р. ст. такы, таки, ч. také «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
та́ки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| takoj «тс.» | польська |
| такы (ст.) | російська |
| таки (ст.) | російська |
| таки́ | українська |
| та́ко́й «таки» | українська |
| так | українська |
| та́ко «так» | українська |
| také «тс.» | чеська |
та́кось «так»
можливо, виникло під впливом я́кось, пор. вираз [я́кось-та́кось бу́де] «якось буде»;
результат злиття так, [та́ко] «так» і -сь (‹si);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́кось | українська |
| так | українська |
| та́ко «так» | українська |
| -сь (‹si) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України