ТАКСАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
та́кса «стабільна розцінка на товари або визначений розмір оплати за певний вид праці; [оцінка заподіяної шкоди в полі або лісі О]»
через польське посередництво запозичено із середньолатинської мови;
слат. taxa «визначена ціна» походить від лат. слат. taxo, -āre «оцінювати, визначати ціну», пов’язаного з лат. tango, -ere «торкатися; обмацувати, мацати», спорідненого, очевидно, з гр. τεταγών «який схопив», дангл. paccian «поплескувати»;
р. бр. болг. м. та́кса, п. вл. taksa, ч. слц. taхa, схв. та̏кса, слн. táksa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перетаксува́ти
«переоцінити»
такса́тор
таксаці́йний
такса́ція
таксува́льник
таксува́ти
та́кція
«такса»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́кса | білоруська |
| та́кса | болгарська |
| taksa | верхньолужицька |
| τεταγών «який схопив» | грецька |
| paccian «поплескувати» | давньоанглійська |
| taxo | латинська |
| tango | латинська |
| tangere «торкатися; обмацувати, мацати» | латинська |
| taxāre | латинська |
| та́кса | македонська |
| taksa | польська |
| та́кса | російська |
| та̏кса | сербохорватська |
| taxa «визначена ціна» | середньолатинська |
| taxo | середньолатинська |
| taxāre | середньолатинська |
| taхa | словацька |
| táksa | словенська |
| taхa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України