ТАГАН — ЕТИМОЛОГІЯ
тага́н «триніжок для казана»
запозичення з тюркських мов;
тат. туркм. таган «таган», тур. крим.-тат. тыҕан «сковорода з ручкою» походять від гр. τήγανον (τάγηνον) «сковорода», нгр. τηγάνι «тс.» неясного походження, можливо, пов’язаного з τήκω «розтоплюю»;
р. тага́н «таган», бр. [тага́н] «чотиринога підставка під кухонний посуд», болг. тига́н «сковорода», схв. тѝга̄њ, стсл. таганъ, тиганъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натага́нити
«багато накласти; багато наготувати»
стага́нювати
«здіймати казан з тагана»
тагана́шка
«один із нижчих сортів кримської солі»
тагане́ць
тагани́
«пристрій для підвішування колиски під час праці на полі»
таганки́
«триноги, на які може чіплятися решето чи колиска»
тагано́к
таганува́ти
«зупинитися в степу для приготування їжі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тага́н «чотиринога підставка під кухонний посуд» | білоруська |
| тига́н «сковорода» | болгарська |
| τήγανον «сковорода» (τάγηνον) | грецька |
| τάγηνον | грецька |
| тыҕан «сковорода з ручкою» | кримсько-татарська |
| τηγάνι «тс.» | новогрецька |
| τήκω «розтоплюю» | новогрецька |
| тага́н «таган» | російська |
| тѝга̄њ | сербохорватська |
| таганъ | старослов’янська |
| тиганъ «тс.» | старослов’янська |
| таган «таган» | татарська |
| тыҕан «сковорода з ручкою» | турецька |
| таган «таган» | туркменська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України