ТАВТОЛОГІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
тавтоло́гія
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Tautologíe, фр. tautologie, англ. tautology походять від пізньолат. tautologiа, яке зводиться до гр. ταυτολογία (букв. «говоріння того самого»), що складається з основ ταυτο- «те саме», яке виникло внаслідок стягнення τὸ «те», спорідненого з псл. tъ «той», і αὐτό «саме», та -λογια, похідного від λόγος «розум, слово»;
р. болг. тавтоло́гия, бр. таўтало́гія, п. tautologia, ч. tautologiе, слц. tautológia, м. тавтологиjа, схв. таутоло̀гиja, слн. tavtologíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тавтологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tautology | англійська |
| таўтало́гія | білоруська |
| тавтоло́гия | болгарська |
| ταυτολογία (букв. «говоріння того самого») | грецька |
| ταυτο- «те саме» | грецька |
| τὸ «те» | грецька |
| αὐτό «саме» | грецька |
| -λογια | грецька |
| λόγος «розум, слово» | грецька |
| тавтологиjа | македонська |
| Tautologíe | німецька |
| tautologiа | пізньолатинська |
| tautologia | польська |
| tъ «той» | праслов’янська |
| тавтоло́гия | російська |
| таутоло̀гиja | сербохорватська |
| tautológia | словацька |
| tavtologíja | словенська |
| tautologie | французька |
| tautologiе | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України