ТАБЕЛЬНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

та́бель

запозичене з латинської мови через голландську (гол. tabel «таблиця; табель») і російську (форма [табе́ля] через польську);
лат. tabella «дощечка, табличка» є зменш. від tabula «дошка, таблиця», пов’язаного з умбр. tafle «на дошці»;
походження неясне;
вважається (Machek ESJČ 633) запозиченим зі сходу через посередництво етруської мови (пор. ак. tuppu, звідки хет. tuppi «глиняна табличка»);
пов’язання з лат. tellus «земля» (Brückner 562–563; Walde–Hofm. II 640–641) ненадійне;
р. бр. та́бель «табель», п. слц. вл. tabela «табель; таблиця», ч. tabela «таблиця», болг. табе́ла «табличка, дощечка з написом», м. табе́ла «таблиця; табель», схв. табѐла, слн. tabéla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

та́бельник
табе́ля «табель»
табеля́рний «у вигляді таблиці»
та́бла «дошка»
та́бля «тс.»
та́буля «дошка; поземельна книга»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tuppu аккадська
та́бель «табель» білоруська
табе́ла «табличка, дощечка з написом» болгарська
tabela «табель; таблиця» верхньолужицька
tabel голландська
tabella «дощечка, табличка» латинська
tabula «дошка, таблиця» латинська
tellus «земля» латинська
табе́ла «таблиця; табель» македонська
tabela «табель; таблиця» польська
та́бель «табель» російська
табѐла сербохорватська
tabela «табель; таблиця» словацька
tabéla «тс.» словенська
tafle «на дошці» умбрська
tuppi хетська
tabela «таблиця» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України