СІРОМАНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
сі́рий
псл. sěrъ‹*soir-, пов’язане з sědъ‹*soid-;
можливо, споріднене з дісл. hárr «сірий, сивий», дангл. hár «гідний, величний», двн. hēr «тс.» (герм. *haira-);
іє. *k῀oi-ro- «темний, сірий, коричневий», похідне від *k῀ei-;
думка про запозичення з германських мов (Meillet Études 403; Pedersen KZ 38, 392–395; 40, 176–179; Эндзелин СБЭ 122–123; Шахматов ИОРЯС 17/1, 289) необґрунтована;
зіставлення з гр. χοĩρος «свиня, порося» (Pedersen там же; Petersson BSl. Wortst. 30–31; Skok III 232) або з дінд. śāráḥ «перістий, плямистий», гр. ϰηρύλος «голубий зимородок» (Petersson PBrB 40, 103; Prellwitz 221; Uhlenbeck 308) позбавлені підстав;
р. се́рый, бр. шэ́ры, др. сѣрыи, п. szary, ч. слц. šeró, вл. šěry, нл. šery, болг. [сер], схв. си̏jер, слн. sér «сірий, сивий», р.-цсл. сѣръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
(орел-)сіроватень
«орлан-білохвост, Haliaëtus albicilla L.»
(орн.)
орел-сірува́тень
«тс.»
()] тж
сіра́н
«темно-сірий бик, віл»
сіра́ник
«тс.»
сіре́чка
«сіра земля»
сіризна́
сірина́
сірі́вка
«напівбіла глина»
сі́рість
сірі́ти
сірі́шати
сі́рка
«сірий кінь ВеУг; (орн.) сивка, Charadrius morinellus L. Шарл»
сіркани́стий
«тс.»
сірка́стий
«сіруватий»
сірко́
«сірий пес; [сіра худобина Бі]»
сіркува́ти
«мазати напівбілою глиною»
сірма́н
«сірий вовк»
сірмани́стий
«сіроплямистий»
сіро́ванка
«сіра глина»
сірома́н
сірома́нець
сірома́нок
сіро́ха
«сіра корова»
сірохма́нець
«тс.»
сірува́ти
«мазати сірою глиною»
сірува́тий
сіря́ва
«сірявість»
сіря́вий
сіря́тина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэ́ры | білоруська |
| сер | болгарська |
| šěry | верхньолужицька |
| χοĩρος «свиня, порося» | грецька |
| ϰηρύλος «голубий зимородок» | грецька |
| hár «гідний, величний» | давньоанглійська |
| hēr «тс.» (герм. *haira-) | давньоверхньонімецька |
| śāráḥ «перістий, плямистий» | давньоіндійська |
| hárr «сірий, сивий» | давньоісландська |
| сѣрыи | давньоруська |
| *k῀oi-ro- «темний, сірий, коричневий» | індоєвропейська |
| šery | нижньолужицька |
| szary | польська |
| sěrъ‹*soir- | праслов’янська |
| се́рый | російська |
| сѣръ | русько-церковнослов’янська |
| jер | сербохорватська |
| šeró | словацька |
| sér «сірий, сивий» | словенська |
| šeró | чеська |
| sědъ‹*soid- | ? |
| *k῀ei- | ? |
сіро́ма́ «бідняк; бідолаха; (заст.) бездомний неодружений козак Бі; (зб.) біднота»
очевидно, пов’язане із сирота́, псл. sirъ «осиротілий»;
кореневе сі- на місці давнішого си- з’явилось у результаті зближення зі словами сі́рий, сіря́к;
р. [сирома́ха] «сирота», [сирома́] (зб.), болг. сирома́х «бідняк, бідолаха», м. сиромав «сіромаха, бідолаха», схв. сира̏мах «бідняк, бідолаха», слн. siromák «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сиро́ма
«тс.»
сирома́нка
«осиротіла бідна жінка»
сирома́тя
«біднота, сірома»
сирома́ха
«тс.»
сирохма́н
«сіромаха»
сірома́нець
«простий селянин, сіряк»
сірома́нський
«бідолашний»
сірома́ха
«сірома»
сірома́ша
«тс.»
сірома́шний
«тс.»
сірома́шня
«біднота»
сірома́шшя
сорохма́н
«тс.; лобур, горлань»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сирома́х «бідняк, бідолаха» | болгарська |
| сиромав «сіромаха, бідолаха» | македонська |
| sirъ «осиротілий» | праслов’янська |
| сирома́ха «сирота» | російська |
| мах «бідняк, бідолаха» | сербохорватська |
| siromák «тс.» | словенська |
| сирома́ (зб.) | українська |
| сирота́ | ? |
| сі́рий | ? |
| сіря́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України