СІРНИКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
сі́рка «хімічний елемент, S; виділення у вухах»
псл. sěra «жирна густа рідина»;
зіставляється з лат. serum «сироватка», разом з яким зводиться до іє. *ser- (або *kser-) «текти»;
зіставлення із сі́рий (Brückner 487; Schrader Reallexikon II 359; Младенов 626), з свн. hare «терпкий, гіркий» (Mühl.–Endz. III 830) або з дінд. śāráḥ «перістий» (Младенов 626) безпідставні;
р. се́ра «сірка; виділення у вухах; [деревна смола]», бр. се́ра «сірка», се́рка «тс.», др. сѣра «сірка, гірська смола, твердий жир», п. siarka «сірка, жирна земляна смола», ч. слц. síra «сірка», вл. syrik, болг. ся́ра, слн. [serec] «сірка», стсл. сѣра «нафта; сірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
насі́рчи́ти
«окурити сіркою»
сі́ра́
«тс.»
сіркани́чка
«сірничниця»
сірка́ч
«сірник»
сі́рки
«сірники»
сіркови́й
сіркува́ти
«обробляти сіркою (бочки)»
сірни́к
сірни́чка
«сірник; обгорілий сірник»
сірни́чниця
«футляр або підставка для коробки із сірниками»
сірча́ний
сірча́нка
«сірчана кислота»
сірча́стий
сірчи́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́ра «сірка» | білоруська |
| ся́ра | болгарська |
| syrik | верхньолужицька |
| śāráḥ «перістий» | давньоіндійська |
| сѣра «сірка, гірська смола, твердий жир» | давньоруська |
| *ser- «текти» (або *kser-) | індоєвропейська |
| serum «сироватка» | латинська |
| siarka «сірка, жирна земляна смола» | польська |
| sěra «жирна густа рідина» | праслов’янська |
| се́ра «сірка; виділення у вухах; [деревна смола]» | російська |
| hare «терпкий, гіркий» | середньоверхньнімецька |
| síra «сірка» | словацька |
| serec «сірка» | словенська |
| сѣра «нафта; сірка» | старослов’янська |
| се́рка «тс.» | українська |
| síra «сірка» | чеська |
| сі́рий | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України