СІРКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

сі́рка «хімічний елемент, S; виділення у вухах»

зіставлення із сі́рий (Brückner 487; Schrader Reallexikon II 359; Младенов 626), з свн. hare «терпкий, гіркий» (Mühl.–Endz. III 830) або з дінд. śāráḥ «перістий» (Младенов 626) безпідставні;
зіставляється з лат. serum «сироватка», разом з яким зводиться до іє. *ser- (або *kser-) «текти»;
псл. sěra «жирна густа рідина»;
р. се́ра «сірка; виділення у вухах; [деревна смола]», бр. се́ра «сірка», се́рка «тс.», др. сѣра «сірка, гірська смола, твердий жир», п. siarka «сірка, жирна земляна смола», ч. слц. síra «сірка», вл. syrik, болг. ся́ра, слн. [serec] «сірка», стсл. сѣра «нафта; сірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

насі́рчи́ти «окурити сіркою»
сі́ра́ «тс.»
сіркани́чка «сірничниця»
сірка́ч «сірник»
сі́рки «сірники»
сіркови́й
сіркува́ти «обробляти сіркою (бочки)»
сірни́к
сірни́чка «сірник; обгорілий сірник»
сірни́чниця «футляр або підставка для коробки із сірниками»
сірча́ний
сірча́нка «сірчана кислота»
сірча́стий
сірчи́стий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
се́ра «сірка» білоруська
ся́ра болгарська
syrik верхньолужицька
śāráḥ «перістий» давньоіндійська
сѣра «сірка, гірська смола, твердий жир» давньоруська
*ser- «текти» (або *kser-) індоєвропейська
serum «сироватка» латинська
siarka «сірка, жирна земляна смола» польська
sěra «жирна густа рідина» праслов’янська
се́ра «сірка; виділення у вухах; [деревна смола]» російська
hare «терпкий, гіркий» середньоверхньнімецька
síra «сірка» словацька
serec «сірка» словенська
сѣра «нафта; сірка» старослов’янська
се́рка «тс.» українська
síra «сірка» чеська
сі́рий ?

сі́рий

псл. sěrъ‹*soir-, пов’язане з sědъ‹*soid-;
можливо, споріднене з дісл. hárr «сірий, сивий», дангл. hár «гідний, величний», двн. hēr «тс.» (герм. *haira-);
іє. *k῀oi-ro- «темний, сірий, коричневий», похідне від *k῀ei-;
думка про запозичення з германських мов (Meillet Études 403; Pedersen KZ 38, 392–395; 40, 176–179; Эндзелин СБЭ 122–123; Шахматов ИОРЯС 17/1, 289) необґрунтована;
зіставлення з гр. χοĩρος «свиня, порося» (Pedersen там же; Petersson BSl. Wortst. 30–31; Skok III 232) або з дінд. śāráḥ «перістий, плямистий», гр. ϰηρύλος «голубий зимородок» (Petersson PBrB 40, 103; Prellwitz 221; Uhlenbeck 308) позбавлені підстав;
р. се́рый, бр. шэ́ры, др. сѣрыи, п. szary, ч. слц. šeró, вл. šěry, нл. šery, болг. [сер], схв. си̏jер, слн. sér «сірий, сивий», р.-цсл. сѣръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

(орел-)сіроватень «орлан-білохвост, Haliaëtus albicilla L.» (орн.)
орел-сірува́тень «тс.» ()] тж
сіра́н «темно-сірий бик, віл»
сіра́ник «тс.»
сіре́чка «сіра земля»
сіризна́
сірина́
сірі́вка «напівбіла глина»
сі́рість
сірі́ти
сірі́шати
сі́рка «сірий кінь ВеУг; (орн.) сивка, Charadrius morinellus L. Шарл»
сіркани́стий «тс.»
сірка́стий «сіруватий»
сірко́ «сірий пес; [сіра худобина Бі]»
сіркува́ти «мазати напівбілою глиною»
сірма́н «сірий вовк»
сірмани́стий «сіроплямистий»
сіро́ванка «сіра глина»
сірома́н
сірома́нець
сірома́нок
сіро́ха «сіра корова»
сірохма́нець «тс.»
сірува́ти «мазати сірою глиною»
сірува́тий
сіря́ва «сірявість»
сіря́вий
сіря́тина
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шэ́ры білоруська
сер болгарська
šěry верхньолужицька
χοĩρος «свиня, порося» грецька
ϰηρύλος «голубий зимородок» грецька
hár «гідний, величний» давньоанглійська
hēr «тс.» (герм. *haira-) давньоверхньонімецька
śāráḥ «перістий, плямистий» давньоіндійська
hárr «сірий, сивий» давньоісландська
сѣрыи давньоруська
*k῀oi-ro- «темний, сірий, коричневий» індоєвропейська
šery нижньолужицька
szary польська
sěrъ‹*soir- праслов’янська
се́рый російська
сѣръ русько-церковнослов’янська
jер сербохорватська
šeró словацька
sér «сірий, сивий» словенська
šeró чеська
sědъ‹*soid- ?
*k῀ei- ?

цир «горюча сірка»

очевидно, фонетичний варіант давнішої форми цір, похідної від др. цѣрь «сірка», етимологія якого не зовсім ясна;
пов’язується (Mikl. EW 295) з псл. sěra, до якого зводиться укр. сі́рка;
р. [цер];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цѣрь «сірка» давньоруська
sěra праслов’янська
цер російська
сі́рка українська
цір ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України