СІРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сі́ра «молозиво»
не зовсім ясне;
пов’язується із сі́рий;
назва пояснюється сірим кольором першого молока (Brüсkner 487; Schuster-Šewc 1401);
ототожнюється також з псл. sěra «сірка» (Трубачев Этимология 1968, 38–43; Клепикова 120);
бр. [се́ра], п. siara, вл. syra, нл. sera, болг. [ся́ра], м. сереj, сера «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сє́ра
сє́рка
(з бр.)
ся́ра
«тс.»
(з п.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
се́ра | білоруська |
ся́ра | болгарська |
syra | верхньолужицька |
сереj | македонська |
sera | нижньолужицька |
siara | польська |
sěra «сірка» | праслов’янська |
сера «тс.» | українська |
сі́рий | ? |
сирова́ «(корова), яка отелилася кілька днів тому» (корова)] Гриц
очевидно, давніше *сірова, похідне від [сі́ра] «молозиво»;
пор. [кура́страна (корова)], похідне від [кура́стра] «молозиво»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сира́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*сірова | українська |
сі́ра «молозиво» | українська |
кура́страна (корова)] | українська |
кура́стра «молозиво» | українська |
сі́рка «хімічний елемент, S; виділення у вухах»
псл. sěra «жирна густа рідина»;
зіставлення із сі́рий (Brückner 487; Schrader Reallexikon II 359; Младенов 626), з свн. hare «терпкий, гіркий» (Mühl.–Endz. III 830) або з дінд. śāráḥ «перістий» (Младенов 626) безпідставні;
зіставляється з лат. serum «сироватка», разом з яким зводиться до іє. *ser- (або *kser-) «текти»;
р. се́ра «сірка; виділення у вухах; [деревна смола]», бр. се́ра «сірка», се́рка «тс.», др. сѣра «сірка, гірська смола, твердий жир», п. siarka «сірка, жирна земляна смола», ч. слц. síra «сірка», вл. syrik, болг. ся́ра, слн. [serec] «сірка», стсл. сѣра «нафта; сірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
насі́рчи́ти
«окурити сіркою»
сі́ра́
«тс.»
сіркани́чка
«сірничниця»
сірка́ч
«сірник»
сі́рки
«сірники»
сіркови́й
сіркува́ти
«обробляти сіркою (бочки)»
сірни́к
сірни́чка
«сірник; обгорілий сірник»
сірни́чниця
«футляр або підставка для коробки із сірниками»
сірча́ний
сірча́нка
«сірчана кислота»
сірча́стий
сірчи́стий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
се́ра «сірка» | білоруська |
ся́ра | болгарська |
syrik | верхньолужицька |
śāráḥ «перістий» | давньоіндійська |
сѣра «сірка, гірська смола, твердий жир» | давньоруська |
*ser- «текти» (або *kser-) | індоєвропейська |
serum «сироватка» | латинська |
siarka «сірка, жирна земляна смола» | польська |
sěra «жирна густа рідина» | праслов’янська |
се́ра «сірка; виділення у вухах; [деревна смола]» | російська |
hare «терпкий, гіркий» | середньоверхньнімецька |
síra «сірка» | словацька |
serec «сірка» | словенська |
сѣра «нафта; сірка» | старослов’янська |
се́рка «тс.» | українська |
síra «сірка» | чеська |
сі́рий | ? |
ци́ба «довга нога»
не зовсім ясне;
для п. [cyby] припускався зв’язок з dyby, dybać (SW I 357, 610, 666), пор. і укр. ди́би «ходулі» (тобто «довгі ноги»), циб «вигук на позначення переступання через щось» і диб, диб-диб «вигук, що відображає переступання ніг»;
фонетичні зміни в обох випадках (d- › c-, -i- › -y-) можна пояснити експресивністю утворення;
можливий зв’язок і з псл. сěръ/сіръ, сіра «ціп» (ЭССЯ 3, 196; Лексіка Палесся ў прасторы і часе, Мінск, 1971, 13);
бр. цыба́ты «цибатий, довготелесий», п. [сyby] «довгі ноги», [dzyby] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
циб
«вигук на позначення переступання через щось»
циба́нь
«довгоногий»
ци́батень
ци́ба́ти
«широко ступати, стрибати»
циба́тий
«тс.»
цибила́нь
«тс.»
цибила́тий
ціба́тий
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цыба́ты «цибатий, довготелесий» | білоруська |
cyby | польська |
сyby «довгі ноги» | польська |
сěръ/сіръ | праслов’янська |
ди́би «ходулі» (тобто «довгі ноги») | українська |
dzyby «тс.» | українська |
dybać | ? |
і | ? |
циб «вигук на позначення переступання через щось» | ? |
диб | ? |
диб-диб «вигук, що відображає переступання ніг» | ? |
сіра «ціп» | ? |
ці́па «курка свійська, Gallus» (орн.)
звуконаслідувальні утворення від вигуку ціп-ціп, що імітує писк курчат і використовується також для підкликання птахів, аналогічні лтс. tib, cib (вигук), ciba «курка», нвн. [zib-zib] «вигук для підкликання свійських птахів»;
р. цып-цы́п, цы́па «курча, курка», бр. ціп-ціп, ці́па «курча», п. [сіра] «курка», сір-сір, слц. сіра «курка», слн. сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цєп'є́
цєп'я́
«курча»
цє́пати
«пищати»
циплєня́
ципля́
ціп'я́
«курча»
ціпа́-ціпа́
ціпа́к
«велике курча»
ціпенє́
«тс.»
ці́пі-ці́пі-ціп
ці́пка
ці́пкати
ці́пкіт
«писк»
ціпленя́
«курча»
ціпля́
«тс.»
ціпоні́ти
ціпоті́ти
ціпу́-ціпу́
«тс.»
ціпці́п
«вигук для підкликання курей та курчат»
ціпча́к
«маленька пташка»
ціпча́ти
цьо́пати
«тс.»
цюп'є́
«тс.»
цю́пка
«тс.»
ця́па
«курка»
ця́пати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ціп-ціп | білоруська |
tib | латиська |
zib-zib «вигук для підкликання свійських птахів» | нововерхньонімецька |
сіра «курка» | польська |
цып-цы́п | російська |
сіра «курка» | словацька |
сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.» | словенська |
цы́па «курча, курка» | українська |
ці́па «курча» | українська |
сір-сір | українська |
ціп-ціп | ? |
cib (вигук) | ? |
ciba «курка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України