СІПАТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

сі́пати

псл. [sěpati];
очевидно, споріднене з дінд. kṣipáti «кидає», kṣēpájati (каузатив);
зіставлення з р. шип (Ильинский РФВ 70, 258), з р. сипе́ть (Jakobson IJSLP 1/2, 159, 270) або з ос. sewun «косити» (Petersson Ar. Arm. St. 69–70) недостатньо обґрунтовані;
р. [си́пать] (з укр.), п. siepać «сіпати», siepаcz «посіпака»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

посіпа́ка
сіп
сі́павка «судорога»
сіпа́к «посіпака; доскіпливий, уїдливий начальник»
сіпа́ка «тс.»
сіпани́на «сіпання, тяганина»
сі́патися
сіпа́цтво «крутійство» (заст.)
сіпа́ч «сищик, жандарм»
сіпа́чество «поліцейська служба»
сі́пом «рвучко, різко смикаючи»
сіпу́га «сіпака»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kṣipáti «кидає» давньоіндійська
sewun «косити» осетинська
siepać «сіпати»«посіпака» польська
siepаcz «сіпати»«посіпака» польська
sěpati праслов’янська
шип російська
сипе́ть російська
си́патьукр.) російська
kṣēpájati (каузатив) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України