СІННИК — ЕТИМОЛОГІЯ
сі́но
псл. sěno;
споріднене з лит. šiẽnas «сіно», лтс. sìens, очевидно, також гр. ϰοινά «тс.»;
спроби пов’язання із сі́кти́ через гіпотетичну проміжну форму псл. *sěkno або виведення від сі́яти (Брандт РФВ 24, 150–151) необґрунтовані;
р. м. се́но, бр. се́на, др. сѣно, п. siano, ч. слц. нл. seno, вл. syno, болг. сено́, схв. се̑но, си̏jено, слн. senó, стсл. сѣно;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сільни́к
«комора, склад; сінник Нед; матрац, набитий соломою Чаб»
сіна́ж
«приміщення для сіна»
сіни́на
сінни́й
сінни́к
«приміщення для сіна; матрац, набитий сіном»
сіняни́ця
«стодола»
сіня́нка
«приміщення для сіна»
сіня́нки
«драбини для перевезення сіна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́на | білоруська |
| сено́ | болгарська |
| syno | верхньолужицька |
| ϰοινά «тс.» | грецька |
| сѣно | давньоруська |
| sìens | латиська |
| šiẽnas «сіно» | литовська |
| се́но | македонська |
| seno | нижньолужицька |
| siano | польська |
| sěno | праслов’янська |
| *sěkno або виведення від сі́яти | праслов’янська |
| се́но | російська |
| но | сербохорватська |
| seno | словацька |
| senó | словенська |
| сѣно | старослов’янська |
| jено | українська |
| seno | чеська |
| сі́кти́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України