СІМЕЙНА — ЕТИМОЛОГІЯ
сім'я́ «родина»
псл. *sěmьja ‹ *k῀оim-;
споріднене з лит. šeimá «сім’я», šeimóna «сім’я, челядь», лтс. sáime «сім’я, домочадці», прус. seimīns «челядь», гот. haims «селище», двн. heim «батьківщина», гр. ϰώμη «селище»;
сюди ж двн. hīwo «чоловік», hīwa «дружина», лат. cīvis «громадянин», дінд. śḗvaḥ «милий, дружній», śiváḥ «інтимний, привітний, люб’язний»;
іє. *k῀ei- «лежати»;
р. семья́, бр. сям’я́, др. сѣмия, стсл. сѣмиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посеме́йка
«сімейка»
посеме́йство
«тс.»
посім'яни́н
«член родини»
посіме́йка
«тс.»
посіме́йний
посіме́йство
«родина»
се́ймня
семя́
«тс.»
симни́ця
«велика сім’я»
сім'яни́й
«сімейний»
сім'яни́н
сіме́йний
сіме́йство
сіме́йщина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сям'я́ | білоруська |
| haims «селище» | готська |
| ϰώμη «селище» | грецька |
| heim «батьківщина» | давньоверхньонімецька |
| hīwo «чоловік» | давньоверхньонімецька |
| śḗvaḥ «милий, дружній» | давньоіндійська |
| сѣмия | давньоруська |
| *k῀ei- «лежати» | індоєвропейська |
| cīvis «громадянин» | латинська |
| sáime «сім’я, домочадці» | латиська |
| šeimá «сім’я» | литовська |
| *sěmьja | праслов’янська |
| seimīns «челядь» | прусська |
| семья́ | російська |
| сѣмиа | старослов’янська |
| šeimóna «сім’я, челядь» | ? |
| hīwa «дружина» | ? |
| śiváḥ «інтимний, привітний, люб’язний» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України