СІМЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сі́м'я «насіння; конопляне зерно; сперма»
іє. *sēmen, похідне від *sē(i)- «сіяти»;
споріднене з прус. semen «посів», лит. sėˊmens, sėˊmenys «лляне сім’я», лат. sēmen «сім’я», двн. sāmo «тс.»;
псл. sěmę;
р. бр. се́мя, др. сѣмя, п. siemię, ч. símě, слц. semeno, вл. symjenc «конопляне сім’я», symjo «сім’я», нл. semje, полаб. semą, semenü, болг. м. се́ме, схв. се̏ме, sjе̏me, слн. séme, стсл. сѣмѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсім'я́ний
безсім'я́нка
обсімени́тися
«дати насіння»
(про рослини)
осімені́ння
«запліднення»
посімени́ти
«посіяти»
семена́стий
«багатий на сім’я; крапчастий, перістий»
сім'яни́й
«тс.; стосовний сім’я»
сім'яни́к
сім'яни́стий
«який дає багато насіння»
сім'я́нка
сі́м'ячко
сі́м'ячковий
«насіннячковий, насінний, зернятковий»
сімена́стий
«тс.»
сімена́тий
«тс.; у сірих крапинках Нед»
сімене́ць
«конопляне сім’я»
сімени́стий
«плодовитий; [перістий ВеУг]»
сімени́тися
сімени́ть
«відкладати яєчка»
(про бджіл)
сі́менка
«тс.»
сіменкова́тий
«веснянкуватий»
сі́ме́нний
«з конопляного сім’я»
сіменни́к
(анат., бот. та ін.)
сі́ме́нник
«тс., (орн.) коноплянка, Carduelis (Acanthis) cannabina L.»
сімено́
«зерно для посіву»
сімену́ха
«каша з конопляним молоком»
сіме́ня
«ряба курка»
сіменя́стий
«багатий на сім’я; плодовитий; [крапчастий, перістий]»
сімєнки́
«веснянки»
сімня́ний
«з конопляного сім’я»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́мя | білоруська |
| се́ме | болгарська |
| symjenc «конопляне сім’я»«сім’я» | верхньолужицька |
| symjo «конопляне сім’я»«сім’я» | верхньолужицька |
| sāmo «тс.» | давньоверхньонімецька |
| сѣмя | давньоруська |
| *sēmen | індоєвропейська |
| sēmen «сім’я» | латинська |
| sėˊmens | литовська |
| се́ме | македонська |
| semje | нижньолужицька |
| semą | полабська |
| semenü | полабська |
| siemię | польська |
| sěmę | праслов’янська |
| semen «посів» | прусська |
| се́мя | російська |
| ме | сербохорватська |
| semeno | словацька |
| séme | словенська |
| сѣмѧ | старослов’янська |
| símě | чеська |
| *sē(i)- «сіяти» | ? |
| sėˊmenys «лляне сім’я» | ? |
сім'я́ «родина»
іє. *k῀ei- «лежати»;
сюди ж двн. hīwo «чоловік», hīwa «дружина», лат. cīvis «громадянин», дінд. śḗvaḥ «милий, дружній», śiváḥ «інтимний, привітний, люб’язний»;
споріднене з лит. šeimá «сім’я», šeimóna «сім’я, челядь», лтс. sáime «сім’я, домочадці», прус. seimīns «челядь», гот. haims «селище», двн. heim «батьківщина», гр. ϰώμη «селище»;
псл. *sěmьja ‹ *k῀оim-;
р. семья́, бр. сям’я́, др. сѣмия, стсл. сѣмиа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посеме́йка
«сімейка»
посеме́йство
«тс.»
посім'яни́н
«член родини»
посіме́йка
«тс.»
посіме́йний
посіме́йство
«родина»
се́ймня
семя́
«тс.»
симни́ця
«велика сім’я»
сім'яни́й
«сімейний»
сім'яни́н
сіме́йний
сіме́йство
сіме́йщина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сям'я́ | білоруська |
| haims «селище» | готська |
| ϰώμη «селище» | грецька |
| hīwo «чоловік» | давньоверхньонімецька |
| heim «батьківщина» | давньоверхньонімецька |
| śḗvaḥ «милий, дружній» | давньоіндійська |
| сѣмия | давньоруська |
| *k῀ei- «лежати» | індоєвропейська |
| cīvis «громадянин» | латинська |
| sáime «сім’я, домочадці» | латиська |
| šeimá «сім’я» | литовська |
| *sěmьja | праслов’янська |
| seimīns «челядь» | прусська |
| семья́ | російська |
| сѣмиа | старослов’янська |
| hīwa «дружина» | ? |
| śiváḥ «інтимний, привітний, люб’язний» | ? |
| šeimóna «сім’я, челядь» | ? |
сезо́н
запозичення з французької мови;
фр. saison походить від лат. satio (зн. в. sationem) «сівба, час сівби», пов’язаного з дієсловом sero «сію» та іменником sēmen «сім’я, насіння», спорідненими з псл. sějǫ, sěmę, укр. сі́ю, сі́м’я;
р. бр. болг. сезо́н, п. sezon, ч. слц. слн. sezîna, вл. sezona, схв. м. сезо́на;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посезо́нний
сезо́нник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сезо́н | білоруська |
| сезо́н | болгарська |
| sezona | верхньолужицька |
| satio «сівба, час сівби» (зн. в. sationem) | латинська |
| sero «сію» | латинська |
| sēmen «сім’я, насіння» | латинська |
| сезо́на | македонська |
| sezon | польська |
| sějǫ | праслов’янська |
| sěmę | праслов’янська |
| сезо́н | російська |
| сезо́на | сербохорватська |
| sezóna | словацька |
| sezóna | словенська |
| сі́ю | українська |
| сі́м'я | українська |
| saison | французька |
| sezóna | чеська |
семе́ник «коноплянка, Carduelis (Acanthis) cannabina» (орн.)
результат видозміни назви [сі́ме́нник] «коноплянка», похідної від сі́м’я «насіння коноплі» з наближенням до особової назви Семе́н;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́ме́нник «коноплянка» | українська |
| сі́м'я «насіння коноплі» | українська |
| Семе́н | українська |
семіна́р
н. Seminár походить від лат. sēminārium «розсадник; школа», пов’язаного з sēmеn «сім’я», спорідненим з псл. sěmę, укр. сі́м’я;
запозичення з німецької мови;
р. семина́р, семина́рий, бр. семіна́р, п. seminarium, ч. seminář, слц. слн. seminár, вл. seminar, болг. семина́р, м. семинар, схв. семùнāр;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| семіна́р | білоруська |
| семина́р | болгарська |
| seminar | верхньолужицька |
| sēminārium «розсадник; школа» | латинська |
| sēmеn «сім’я» | латинська |
| семинар | македонська |
| Seminár | німецька |
| seminarium | польська |
| sěmę | праслов’янська |
| семина́р | російська |
| семина́рий | російська |
| семùнāр | сербохорватська |
| seminár | словацька |
| seminár | словенська |
| сі́м'я | українська |
| seminář | чеська |
симни́ця «велика сім’я»
може бути зіставлене із сім’я́, [сем’я́] і з сім (пор. симирня́);
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сім'я́ | українська |
| сем'я́ (пор. симирня́). | українська |
| сім | українська |
| симирня́ | українська |
циві́льний «невійськовий, громадянський»
запозичення з латинської мови;
лат. сīvīlis «громадянський; державний; чемний» походить від сīvis «громадянин; підданець», що зводиться до іє. *k῀ei- «лежати», з яким пов’язані також гр. ϰεĩμαι «лежу», ϰοίτη «ложе, постіль; гніздо», ϰώμη «село, селище», гот. haims «село», дангл. hām «будинок, житло», лит. šeimá, лтс. sаime, прус. seimīns «тс.», стсл. сѣмиа «родина; челядь», укр. сім’я́;
р. (заст.) циви́льный, бр. цыві́льны, п. cywilny, ч. civilní, слц. civil, civilnó, вл. ciwilny, болг. циви́лен, м. цивилен, схв. цѝвӣлнӣ, слн. civílen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цыві́льны | білоруська |
| циви́лен | болгарська |
| ciwilny | верхньолужицька |
| haims «село» | готська |
| ϰεĩμαι «лежу» | грецька |
| hām «будинок, житло» | давньоанглійська |
| *k῀ei- «лежати» | індоєвропейська |
| сīvīlis «громадянський; державний; чемний» | латинська |
| sаime | латиська |
| šeimá | литовська |
| цивилен | македонська |
| cywilny | польська |
| seimīns «тс.» | прусська |
| циви́льный (заст.) | російська |
| цѝвӣлнӣ | сербохорватська |
| civil | словацька |
| civilnó | словацька |
| civílen | словенська |
| сѣмиа «родина; челядь» | старослов’янська |
| сім'я́ | українська |
| civilní | чеська |
| сīvis «громадянин; підданець» | ? |
| ϰοίτη «ложе, постіль; гніздо» | ? |
| ϰώμη «село, селище» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України