СІЛЬЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
сило́ «сильце»
пов’язане із [сили́ти] «зв’язувати вузол», [силя́ти] «низати», бр. засілі́цца «попасти в сильце; повіситись»;
р. [сило́], сило́к, бр. сіло́, др. сило, сильце, п. siłka, мн. siłki (з р.), sidło, ч. osidlo «пастка», слц. osídlo «тс.», стсл. сило «петля; мотузка для задушення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
си́лька
«тс.»
сильце́
сі́ло
сільце́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| засілі́цца «попасти в сильце; повіситись» | білоруська |
| сіло́ | білоруська |
| сило | давньоруська |
| сильце | давньоруська |
| siłka | польська |
| siłki (з р.), sidło | польська |
| sidło | польська |
| сило́ | російська |
| сило́к | російська |
| osídlo «тс.» | словацька |
| сило «петля; мотузка для задушення» | старослов’янська |
| сили́ти «зв’язувати вузол» | українська |
| силя́ти «низати» | українська |
| osidlo «пастка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України