СІДУВАТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
сіди́й «сивий»
псл. *soid-, споріднене із *soir- «сірий» (іє. *k῀еi-) і паралельне до gnědъ «гнідий», blědъ «блідий»;
р. седо́й, др. сѣдъ, п. [szady], ч. слц. šedó, šedivó, вл. šědźiwy, нл. šeźiwy, м. сед, схв. се̑д (си̏jед), слн. [sẹ̑d], стсл. сѣдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посіді́ти
про́сідь
сі́ди́на
сідува́тий
сідь
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| šědźiwy | верхньолужицька |
| сѣдъ | давньоруська |
| сед | македонська |
| šeźiwy | нижньолужицька |
| szady | польська |
| *soid- | праслов’янська |
| седо́й | російська |
| д (си̏jед) | сербохорватська |
| šedó | словацька |
| šedivó | словацька |
| sẹ̑d | словенська |
| сѣдъ | старослов’янська |
| šedó | чеська |
| šedivó | чеська |
| *soir- «сірий» (іє. *k῀еi-) | ? |
| gnědъ «гнідий» | ? |
| blědъ «блідий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України