СІДЕЛЬНОГО — ЕТИМОЛОГІЯ
сідло́ «сидіння вершника, велосипедиста; [підвищення у возі Нед; жолоб з дощок уздовж гребня покрівлі Дз]»
псл. sedьlo або sedъlo;
очевидно, похідне від давньої основи *sed-, пов’язаної чергуванням голосних з псл. sěděti «сидіти» і спорідненої з гот. sitls «сидіння», двн. seӡӡal «крісло», satul «cідло», satal, дангл. sadol «тс.», лат. sella «сидіння», гал. -sedlon;
менш переконливі твердження (Moszyński PZJP 117–118) про запозичення з давньоверхньонімецької мови або припущення (Vaillant RÉS 12, 235; Gr. comp. I 90) про калькування двн. satal у формі псл. *sedlo;
р. болг. седло́, бр. сядло́, др. седьло, п. siodło, ч. слц. sedlo, вл. sedło, нл. sodło, полаб. sedlü, м. седло, схв. сèдло, слн. sêdlo, стсл. оседълати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсіде́льний
підсіде́льник
«ремінь для укріплення сідла; шматок повсті, який підкладають під сідло»
розсі́дланий
сіде́лка
«шкіряна подушечка під черезсідельником»
сіде́лко
«тс.»
сіде́льний
сіде́льник
«виготовлювач сідел»
сідик
«сідло»
сідла́ти
сідла́тий
«із сідловиною»
сідлови́на
«виїмка на спині тварини; неглибока виїмка між двома висотами в гірському хребті»
сідло́вка
сідлува́тий
«тс.»
сідля́р
«тс.»
черезсіде́лень
черезсіде́лок
черезсіде́льник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сядло́ | білоруська |
седло́ | болгарська |
sedło | верхньолужицька |
-sedlon | галльська |
sitls «сидіння» | готська |
sadol «тс.» | давньоанглійська |
seӡӡal «крісло» | давньоверхньонімецька |
satal | давньоверхньонімецька |
седьло | давньоруська |
sella «сидіння» | латинська |
седло | македонська |
sodło | нижньолужицька |
sedlü | полабська |
siodło | польська |
sedьlo | праслов’янська |
sěděti «сидіти» | праслов’янська |
*sedlo | праслов’янська |
седло́ | російська |
сèдло | сербохорватська |
sedlo | словацька |
sêdlo | словенська |
оседълати | старослов’янська |
sedlo | чеська |
*sed- | ? |
satul «cідло» | ? |
satal | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України