СІДЕЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

сідло́ «сидіння вершника, велосипедиста; [підвищення у возі Нед; жолоб з дощок уздовж гребня покрівлі Дз]»

псл. sedьlo або sedъlo;
очевидно, похідне від давньої основи *sed-, пов’язаної чергуванням голосних з псл. sěděti «сидіти» і спорідненої з гот. sitls «сидіння», двн. seӡӡal «крісло», satul «cідло», satal, дангл. sadol «тс.», лат. sella «сидіння», гал. -sedlon;
менш переконливі твердження (Moszyński PZJP 117–118) про запозичення з давньоверхньонімецької мови або припущення (Vaillant RÉS 12, 235; Gr. comp. I 90) про калькування двн. satal у формі псл. *sedlo;
р. болг. седло́, бр. сядло́, др. седьло, п. siodło, ч. слц. sedlo, вл. sedło, нл. sodło, полаб. sedlü, м. седло, схв. сèдло, слн. sêdlo, стсл. оседълати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підсіде́льний
підсіде́льник «ремінь для укріплення сідла; шматок повсті, який підкладають під сідло»
розсі́дланий
сіде́лка «шкіряна подушечка під черезсідельником»
сіде́лко «тс.»
сіде́льний
сіде́льник «виготовлювач сідел»
сідик «сідло»
сідла́ти
сідла́тий «із сідловиною»
сідлови́на «виїмка на спині тварини; неглибока виїмка між двома висотами в гірському хребті»
сідло́вка
сідлува́тий «тс.»
сідля́р «тс.»
черезсіде́лень
черезсіде́лок
черезсіде́льник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сядло́ білоруська
седло́ болгарська
sedło верхньолужицька
-sedlon галльська
sitls «сидіння» готська
sadol «тс.» давньоанглійська
seӡӡal «крісло» давньоверхньонімецька
satal давньоверхньонімецька
седьло давньоруська
sella «сидіння» латинська
седло македонська
sodło нижньолужицька
sedlü полабська
siodło польська
sedьlo праслов’янська
sěděti «сидіти» праслов’янська
*sedlo праслов’янська
седло́ російська
сèдло сербохорватська
sedlo словацька
sêdlo словенська
оседълати старослов’янська
sedlo чеська
*sed- ?
satul «cідло» ?
satal ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України