СІВЕРНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
сі́вер «холодний пронизливий вітер; холод; північ Нед; сніг О»
псл. sěverъ ‹ *sēver-;
споріднене з лит. šiaurỹs «північний вітер», šiáurė «північ», лат. caurus «північно-східний вітер», гот. skūra-windis «ураганний вітер», двн. scūr «злива», нвн. Schauer «тс.»;
іє. *k῀ēuero-/sk῀ūro- «північ, північний вітер»;
виводиться також (Erhart Sborník FFBrU 6, 5–7; Machek ESJČ 542) від іє. *sēu- «лівий»;
р. се́вер «північ», [си́вер] «тс.; північний вітер», бр. сíвер «холодний північний вітер», др. сѣверъ «північ; північний вітер», п. [siewierz] «північ», ч. sever, ст. sěver, слц. sever, вл. sewjer (з ч.) «тс.», sowjer «марево, туман», болг. се́вер «північ», м. север «північ, північний вітер», схв. се̏вēр, слн. séver, стсл. сѣверъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
cі́веркий
«холодний, пронизливий»
посівері́ти
«пошерхнути»
сíверко
«холодно, мокро»
сíверно
«тс.»
сє́верать
«обвітрюватися, тріскатися від води, холоду»
сівере́ть
«шерхнути»
(про шкіру)
сі́верко
«тс.»
сі́верний
«холодний»
(про погоду)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сíвер «холодний північний вітер» | білоруська |
се́вер «північ» | болгарська |
sewjer «тс.»«марево, туман» (з ч.) | верхньолужицька |
sowjer «тс.»«марево, туман» (з ч.) | верхньолужицька |
skūra-windis «ураганний вітер» | готська |
scūr «злива» | давньоверхньонімецька |
сѣверъ «північ; північний вітер» | давньоруська |
*k῀ēuero-/sk῀ūro- «північ, північний вітер» | індоєвропейська |
*sēu- «лівий» | індоєвропейська |
caurus «північно-східний вітер» | латинська |
šiaurỹs «північний вітер» | литовська |
север «північ, північний вітер» | македонська |
Schauer «тс.» | нововерхньонімецька |
siewierz «північ» | польська |
sěverъ | праслов’янська |
се́вер «північ» | російська |
вēр | сербохорватська |
sever | словацька |
séver | словенська |
сѣверъ «тс.» | старослов’янська |
си́вер «тс.; північний вітер» | українська |
sever | чеська |
šiáurė «північ» | ? |
sěver | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України