СЯЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ся́яти
псл. sijati;
споріднене з гот. skeinan «світити, сяяти, блищати», дісл. skīna, дангл. scīnan, англ. shine, двн. днн. skīnan, нвн. scheinen «тс.», гр. σϰιά «тінь», алб. hije, тох. В. skiyo «тс.», дінд. chāyā́ «блиск; тінь», перс. sāya «тінь, захист», іє. *sk῀ī-/sk῀āi-/sk῀ǝi- «сяяти, мигтіти; тінь»;
р. сия́ть, бр. ззяць, др. сияти, болг. сия́я, м. сjае, схв. сѝjати, сjа̏ти, слн. sijáti, стсл. сиати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
осява́ти
ося́йни́й
сия́ти
«сяяти»
сія́ти
сния́ти
«тс.»
сся́ти
ся́єво
ся́йво
сяйли́вий
ся́йний
сяйну́ти
ся́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hije | албанська |
| shine | англійська |
| ззяць | білоруська |
| сия́я | болгарська |
| skeinan «світити, сяяти, блищати» | готська |
| σϰιά «тінь» | грецька |
| scīnan | давньоанглійська |
| skīnan | давньоверхньонімецька |
| chāyā́ «блиск; тінь» | давньоіндійська |
| skīna | давньоісландська |
| skīnan | давньонижньонімецька |
| сияти | давньоруська |
| *sk῀ī-/sk῀āi-/sk῀ǝi- «сяяти, мигтіти; тінь» | індоєвропейська |
| сjае | македонська |
| scheinen «тс.» | нововерхньонімецька |
| sāya «тінь, захист» | перська |
| sijati | праслов’янська |
| сия́ть | російська |
| сѝjати | сербохорватська |
| sijáti | словенська |
| сиати | старослов’янська |
| ти | українська |
| skiyo «тс.» | ? |
| skiyo «тс.» | ? |
сія́ти «сяяти»
запозичення з російської і старослов’янської мов;
р. сия́ть, др. сияти, стсл. сиати, як і болг. сия́я, схв. сùjати, слн. sijáti, відповідають укр. ся́яти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
осія́ний
осія́нний
«освітлений, осяяний, опромінений»
сия́ти
«тс.»
сія́к
«прожектор»
сія́льник
(церковна посудина)
сія́тельний
(заст., ірон.)
сія́тельство
(заст. титул)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сия́я | болгарська |
| сияти | давньоруська |
| сия́ть | російська |
| сùjати | сербохорватська |
| sijáti | словенська |
| сиати | старослов’янська |
| ся́яти | українська |
ша́йність «увага, пошана»
утворення, що виникло на основі н. Schein «блиск, сяйво» (свн. schīn «промінь, ясність», двн. skīn «блиск»), пов’язаного з днн. снн. дфриз. skīn, снідерл. scijn, дангл. scīn «блиск», а також з гот. skeinan, дангл. scīnan, англ. shine, дат. skinne, шв. skina «світитися», що споріднені зі стсл. сиати, укр. ся́яти;
п. (рідк.) szajny «чудовий, славнозвісний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ша́йность
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shine | англійська |
| skeinan | готська |
| scīn «блиск» | давньоанглійська |
| scīnan | давньоанглійська |
| skīn «блиск» | давньоверхньонімецька |
| skīn | давньонижньонімецька |
| skīn | давньофризька |
| skinne | датська |
| Schein «блиск, сяйво» (свн. schīn «промінь, ясність», двн. skīn «блиск») | німецька |
| szajny «чудовий, славнозвісний» (рідк.) | польська |
| schīn «промінь, ясність» | середньоверхньнімецька |
| skīn | середньонижньонімецька |
| scijn | середньонідерландська |
| сиати | старослов’янська |
| ся́яти | українська |
| skina «світитися» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України