СЯКЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. sjako, похідне із суфіксом -k- від займенника sь «цей», утворене за аналогією до tako «так» (від tъ «той»);

р. бр. сяк, др. сяко, сякъ, п. siak;

[непросяка́льний] «водонепроникний» Куз, [ося́кнути] «просякнути» Ж, [пересяка́ти] «просякатися, всмоктувати» Нед, просяка́ти, прося́клий, прося́кнутий;

р. ся́кнуть «переставати текти», др. сякнути «тс.», п. siąkać «переставати текти; сякати (ніс)», ч. sákati «повільно стікати, сочитися», sáknouti «тс.», слц. siaknut’ «переставати текти», siakat’ «сякатися», вл. sakać «переставати текти, висихати», болг. се́кна, се́кнам «тс.», се́кна се «сякатися», м. секне «перестати текти, висохнути; сякати», схв. усе́кнути «висякати (ніс)», слн. usékniti se «сякнутися»;

псл. *sęknǫti «переставати текти; сякатися»;

споріднене з лит. sèkti «убувати; міліти; вичерпуватися», seklùs «мілкий, неглибокий», suñkti «цідити; вичавлювати», лтс. sókt «засихати», sekls «мілкий, неглибокий», свн. sīchte «мілкий», нвн. seicht «тс.», дангл. sīhte «болотистий», ірл. sesc «сухий, безплідний, який не дає молока», кімр. hysp «сухий», дінд. ásakraḥ «невичерпний»;

іє. *sek- «стікати; переставати текти»;

припускається (Machek ESJČ 536) зв’язок із sokъ «сік»;