СЯБРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ся́бер «учасник земельного володіння, компаньйон у торговому підприємстві Г; спільник по роботі Л; суперник; рідний брат жінки Л»
псл. *sębrъ, не зовсім ясного походження;
на думку деяких дослідників, виникло з *sěm-ro (із вставним -b-) і пов’язане з sěmьja «сім’я» (Трубачев Терм. родства 166; Kalima ZfSlPh 17, 343; Vaillant Gr. comp. I 95);
менш надійними є виведення від іє. *se-, so- «собі, свій» (Преобр. II 267; Fraenkel LP II 265), від східногерманського *sēmbura-›*sēmbъrъ «який віддає половину доходу» (Jokl Сб. Милетич 131);
неприйнятним є припущення про фінське походження слова (Mikl. EW 297), як і пов’язання з гунською племінною назвою Σάβειροι (Mikl. EW 289);
р. сябёр «сусід; пайовик; [товариш; знайомий, приятель]», сябр «тс.», бр. ся́бар «товариш, приятель», ся́бра «тс.», [сябр] «родич, брат; товариш», др. сябьръ «сусід, член однієї общини», п. siaber «побратим, родич, кум, брат; товариш, колега», [siabr] «тс.», схв. се̏бар «плебей, людина нижчого стану», ст. себрь «учасник, половинщик, компаньйон», слн. [srebǝr] «селянин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
себравать
«тс.; жити в згоді, дружити; перевозити по черзі одним конем два вози»
себро́
«супряжник»
сі́бри
«учасники спільного землеволодіння общини або кількох общин»
ся́бра
«спільне землеволодіння общини або кількох общин»
(сі́бра)] Нед
сябри́нний
«артільний, товариський, який знаходиться в спільному користуванні»
ся́бри́чка
«суперниця»
сябро́
«спільник по роботі Л; сусід Пі, Нед; спільник у якійсь поганій справі Чаб»
сябрува́т
«спрягатися для спільної обробки землі»
сябрува́ти
«водити компанію»
сяпра
«суперниця, супротивниця»
сяпро
«супротивник»
цаброва́ть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ся́бар «товариш, приятель» | білоруська |
| сябьръ «сусід, член однієї общини» | давньоруська |
| *se- | індоєвропейська |
| siaber «побратим, родич, кум, брат; товариш, колега» | польська |
| *sębrъ | праслов’янська |
| сябёр «сусід; пайовик; [товариш; знайомий, приятель]» | російська |
| бар «плебей, людина нижчого стану» | сербохорватська |
| srebǝr «селянин» | словенська |
| сябр «тс.» | українська |
| ся́бра «тс.» | українська |
| сябр «родич, брат; товариш» | українська |
| siabr «тс.» | українська |
| sěmьja «сім’я» (із вставним -b-)(Трубачев Терм. родства 166; Kalima ZfSlPh 17, 343; Vaillant Gr. comp. I 95) | ? |
| so- «собі, свій» | ? |
| *sēmbura-›*sēmbъrъ «який віддає половину доходу» | ? |
| себрь «учасник, половинщик, компаньйон» | ? |
кабро́ «хам, мужик, неотеса» (лайл.)
неясне;
повʼязання з [сябро́] «компаньон, товариш» (Яворницький 329) здається недостатньо обґрунтованим;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кабря́цький
«хамський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сябро́ «компаньон, товариш» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України