СЮЗЕРЕНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
сюзере́н «вищий сеньйор або володар щодо васалів у феодальну епоху»
запозичення з французької мови;
фр. suzerain «верховний» утворене за аналогією до souverain «государ, монарх» від ст. sus «нагорі, наверху», що походить від нар.-лат. sūsum з лат. sūrsum «тс.», яке виникло з *subs-vorsom, що складалося з *subs › sub «під» і vorsom › versum «повернене; направлене», пов’язаного з verto, -ere «повертати; направляти», спорідненим з дінд. vártatē «повертається», ав. varǝt- «тс.», лит. ver̃sti «перевертати», псл. *vьr̥těti «вертіти», укр. верті́ти;
р. болг. сюзере́н, бр. сюзерэ́н, п. suzeren, ч. слц. suzerén, схв. сизерен;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сюзереніте́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| varǝt- «тс.» | авестійська |
| сюзерэ́н | білоруська |
| сюзере́н | болгарська |
| vártatē «повертається» | давньоіндійська |
| sūrsum «тс.» | латинська |
| ver̃sti «перевертати» | литовська |
| sūsum | народнолатинська |
| suzeren | польська |
| *v «вертіти» | праслов’янська |
| сюзере́н | російська |
| сизерен | сербохорватська |
| suzerén | словацька |
| верті́ти | українська |
| suzerain утворене за аналогією до souverain «верховний»«государ, монарх» | французька |
| suzerén | чеська |
| sus «нагорі, наверху» | ? |
| *subs-vorsom | ? |
| sub «під» | ? |
| versum «повернене; направлене» | ? |
| -ere «повертати; направляти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України