СЬОРБАЄ — ЕТИМОЛОГІЯ

сьо́рба́ти

псл. *sьr̥b-/sъr̥b-/serb-;
споріднене з лит. sur̃bti «сьорбати», srė˜bti, sruõbti, лтс. surbt, strèbt, свн. sürpfeln «тс.», алб. gjerp «сьорбаю», gjerbe «крапля», вірм. arbi «я пив», arb «пиятика», сірл. srub «морда, рило», лат. sorbeo, -ēre «сьорбати», гр. ῥοφέω «сьорбаю»;
іє. *sr̥bh-/serbh-/srebh- «сьорбати» звуконаслідувального походження;
р. [серба́ть], бр. сёрбаць, др. сєрєбати, п. [sorbać, siorbać, siarbać], ст. sarbać, serbać, ч. střebati, слц. strebat’, вл. srěbać, нл. srjebaś, болг. съ́рбам, м. срба, слн. srébati, [sŕbati], стсл. сръбати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

се́рбавиця «рідкий бульйон, рідка страва»
се́рбанка «тс.»
се́рбати
се́рбнути «сьорбати, сьорбнути»
сьорб
сьо́рбанка «бовтанка, бурда»
сьорбну́ти
сьорбону́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gjerp «сьорбаю» албанська
сёрбаць білоруська
съ́рбам болгарська
srěbać верхньолужицька
arbi «я пив» вірменська
ῥοφέω «сьорбаю» грецька
сєрєбати давньоруська
*sr̥bh-/serbh-/srebh- «сьорбати» індоєвропейська
sorbeo латинська
surbt латиська
sur̃bti «сьорбати» литовська
срба македонська
srjebaś нижньолужицька
sorbać польська
siorbać польська
siarbać польська
*s праслов’янська
серба́ть російська
sürpfeln «тс.» середньоверхньнімецька
srub «морда, рило» середньоірландська
strebat' словацька
srébati словенська
сръбати старослов’янська
sŕbati українська
střebati чеська
srė˜bti ?
sruõbti ?
strèbt ?
gjerbe «крапля» ?
arb «пиятика» ?
-ēre «сьорбати» ?
sarbać ?
serbać ?

усирбува́те «дотримуватись узвичаєних норм, традицій (у їжі)»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане із сьо́рба́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сьо́рба́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України