СЬОМА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сім
споріднене з лит. septynì, лтс. septiņi, дінд. saptá, гр. ἑπτά, лат. septem, дірл. secht, гот. sibun, нвн. sieben;
псл. sedmь, похідне від порядкового числівника sedmъ «сьомий», що зводиться до іє. *septm̥ «сім»;
р. др. семь, бр. сем, п. siedem, ч. sedm, слц. sedem, вл. sedm, sydom, нл. sedym, полаб. sidĕm, болг. се́дем, се́дъм, м. седум, схв. се̏дам, слн. sédem, стсл. сεдмь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
семера́кий
«семиразовий; у сім разів; усемеро»
семери́к
«предмет із семи однакових частин; сім пар волів; вид сита»
семери́ця
«семерик; семеро»
семери́чний
се́мерко
семерни́й
семерня́
«семеро»
се́меро
се́мий
«сьомий»
(Ме)
семина́
«одна сьома»
семира́кий
«різнорідний»
семи́ця
«тиждень; септима (муз.)»
семи́шник
«монета в 2 коп.»
семі́рка
«полотно, ткане в сім пасом; [сімка (у картах) Бі]»
семі́рко
«семеро»
сіма́к
«семилітка (про людей і тварин); монета в 7 коп. асигнаціями або 2 коп. сріблом»
сімача́
«недоношена семимісячна дитина»
сімер(н)ики́
«семиріжні вила»
сі́мка
«цифра числа 7; гральна карта із сімома вічками»
сьома́к
«семилітка (про людей і тварин); недоношена семимісячна дитина; (іст.) монета у 7 копійок»
сьома́ка
«сімка (в картах)»
сьомачка
сьо́мий
сьо́мка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сем | білоруська |
| се́дем | болгарська |
| sedm | верхньолужицька |
| sydom | верхньолужицька |
| sibun | готська |
| ἑπτά | грецька |
| saptá | давньоіндійська |
| secht | давньоірландська |
| семь | давньоруська |
| *septm̥ «сім» | індоєвропейська |
| septem | латинська |
| septiņi | латиська |
| septynì | литовська |
| седум | македонська |
| sedym | нижньолужицька |
| sieben | нововерхньонімецька |
| sidĕm | полабська |
| siedem | польська |
| sedmь | праслов’янська |
| семь | російська |
| дам | сербохорватська |
| sedem | словацька |
| sédem | словенська |
| сεдмь | старослов’янська |
| се́дъм | українська |
| sedm | чеська |
| sedmъ «сьомий» | ? |
седми́ця «тиждень» (заст.)
запозичення із церковнослов’янської мови;
цсл. седмица, як і болг. м. діал. се́дмица, схв. сèдмица, є, очевидно, калькою гр. ἑβδομάς«сім, сімка, тиждень», похідного від ἑπτά «сім», утвореною від числівника седмь, якому відповідає укр. сім;
р. заст. седми́ца, др. седмица;
Фонетичні та словотвірні варіанти
седми́
«сім раз»
седми́нонька
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́дмица | болгарська |
| ἑβδομάς «сім, сімка, тиждень» | грецька |
| ἑπτά «сім» | грецька |
| седмица | давньоруська |
| се́дмица | македонська |
| седми́ца | російська |
| сèдмица | сербохорватська |
| сім | українська |
| седмица | церковнослов’янська |
| седмь | церковнослов’янська |
сема́ш «одинарник європейський, Frientalis europaea L. Нед; братки, Viola tricolor L. Куз» (бот.)
на братки назва перенесена, очевидно, за зовнішньою подібністю;
назва зумовлена тим, що квітка одинарника має найчастіше сім пелюсток;
похідне утворення від числівника сім (семи);
р. седми́чник «одинарник», бр. семачо́к, [седмачо́к], п. siódmaczek, ч. sedmikvítek, слц. sedmokvietok «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| семачо́к | білоруська |
| седмачо́к | білоруська |
| siódmaczek | польська |
| седми́чник «одинарник» | російська |
| sedmokvietok «тс.» | словацька |
| сім (семи) | українська |
| sedmikvítek | чеська |
семерни́к «вовче тіло болотне, Comarum palustre L.» (бот.)
похідне утворення від се́меро, сім;
назва пов’язана, очевидно, з кількістю стебел, що звичайно виростають з одного кореня;
пор. іншу назву вовчого тіла [сім паличок];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́меро | українська |
| сім | українська |
семижильник «подорожник великий, Plantago major L.» (бот.)
складне утворення з основ числівника сім (семи́) та іменника жи́ла;
назва зумовлена, очевидно, тим, що на листках подорожника чітко виділяється декілька (3–9) жилок;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сім (семи́) | українська |
семиколінка «рдесник блискучий, Potamogeton lucens L.» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, звичайною кількістю вузлів на стеблі цього виду рдесника;
складне утворення з основ числівника сім (семи́) та іменника колі́но;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сім (семи́) | українська |
семисильник «золототисячник, Erythraea centaurium Pers.; ранник вузлуватий, Scrophularia nodosa L.» (бот.)
складне утворення з основ числівника сім (семи́) та іменника си́ла;
назва пов’язана з лікувальними властивостями цих рослин (пор. дев’ятисил під дев’яси́л);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сім (семи́) | українська |
| си́ла | українська |
семиурі́ка (вид рослини)
складне утворення з основ числівника сім (семи́) і, очевидно, іменника уро́ки «пристріт»;
точніша етимологія неможлива через неясність значення;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сім (семи́) | українська |
| уро́ки «пристріт» | українська |
септе́т «твір для 7 голосів або інструментів; ансамбль із 7 виконавців» (муз.)
запозичення з німецької мови;
н. Septétt, як і англ. septet(te), утворено від лат. septem «сім», спорідненого з дінд. saptá, лит. septynì, псл. sedmь «тс.», укр. сім, за аналогією до Duétt «дует», Quartétt «квартет»;
р. болг. септе́т, бр. септэ́т, п. вл. septet, ч. слц. septeto, схв. сèптет, слн. septét;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| septet(te) | англійська |
| септэ́т | білоруська |
| септе́т | болгарська |
| septet | верхньолужицька |
| saptá | давньоіндійська |
| septem «сім» | латинська |
| septynì | литовська |
| Septétt | німецька |
| Duétt «дует» | німецька |
| Quartétt «квартет» | німецька |
| septet | польська |
| sedmь «тс.» | праслов’янська |
| септе́т | російська |
| сèптет | сербохорватська |
| septeto | словацька |
| septét | словенська |
| сім | українська |
| septeto | чеська |
симирня́ «дуже велика сім’я; ватага»
очевидно, первісне *семерня, похідне від се́меро, сім (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *семерня | українська |
| се́меро | українська |
| сім | українська |
симни́ця «велика сім’я»
неясне;
може бути зіставлене із сім’я́, [сем’я́] і з сім (пор. симирня́);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сім'я́ | українська |
| сем'я́ (пор. симирня́). | українська |
| сім | українська |
| симирня́ | українська |
сом «Silurus L.» (іхт.)
псл. somъ;
споріднене з лит. šãmas, лтс. sams «тс.», гр. ϰαμασήν «якась риба»;
іє. *k῀omos, запозичене з невідомого джерела;
зіставлення з лат. salmō (Преобр. ІІ 355; Младенов 599; Skok III 305–306) помилкове;
р. бр. болг. м. сом, п. sum, ч. слц. sumec, нл. som, схв. со̏м, слн. sа̏m;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сім
соми́на
соми́ний
со́мові
сон
сум
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сом | білоруська |
| сом | болгарська |
| ϰαμασήν «якась риба» | грецька |
| *k῀omos | індоєвропейська |
| salmō | латинська |
| sams «тс.» | латиська |
| šãmas | литовська |
| сом | македонська |
| som | нижньолужицька |
| sum | польська |
| somъ | праслов’янська |
| сом | російська |
| м | сербохорватська |
| sumec | словацька |
| sа̏m | словенська |
| sumec | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України