СЦЕНІЧНОЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

сце́на

запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Széne, фр. scène, англ. scene походять від лат. scaena (scēna) «сцена, естрада, театральні підмостки, театр», яке зводиться через етруське посередництво до гр. σϰηνή «намет, шатро; театральний поміст, кін, сцена», можливо, пов’язаного з σϰιά «тінь», спорідненим з дінд. chāyā́ «тінь; відображення, відбиття, відблиск, блиск», перс. sāya «тінь», тох. В skiyo, алб. hіje «тс.», гот. skeinan «блиск», дангл. scīnan «тс.»;
р. болг. м. сце́на, бр. сцэ́на, п. вл. scena, ч. слц. слн. scéna, схв. сце̏на;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сценари́ст
сцена́рій
сцена́ріус
сцена́рний
сцені́чний
сце́нка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hіje «тс.» албанська
scene англійська
сцэ́на білоруська
сце́на болгарська
scena верхньолужицька
skeinan «блиск» готська
σϰηνή «намет, шатро; театральний поміст, кін, сцена» грецька
scīnan «тс.» давньоанглійська
chāyā́ «тінь; відображення, відбиття, відблиск, блиск» давньоіндійська
scaena «сцена, естрада, театральні підмостки, театр» (scēna) латинська
сце́на македонська
Széne німецька
sāya «тінь» перська
scena польська
сце́на російська
на сербохорватська
scéna словацька
scéna словенська
scène французька
scéna чеська
σϰιά «тінь» ?
В ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України