СХОЛАСТИЧНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
схола́ст
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. scholasticus «шкільний» виникло з гр. σχολαστιϰός «який займається наукою, учений; шкільний, навчальний», похідного від σχολή «дозвілля; заняття на дозвіллі; навчання; школа», утвореного від σχη основи дієслова ἔχω «беру, тримаю; маю, володію»;
р. схола́ст, бр. схала́ст, п. scholastyk, ч. слц. scholastik, болг. м. схоласти́к, схв. схоластичар, слн. sholást(ik);
Фонетичні та словотвірні варіанти
схола́стик
схола́стика
схоласти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| схала́ст | білоруська |
| схоласти́к | болгарська |
| σχολαστιϰός «який займається наукою, учений; шкільний, навчальний» | грецька |
| scholasticus «шкільний» | латинська |
| схоласти́к | македонська |
| scholastyk | польська |
| схола́ст | російська |
| схоластичар | сербохорватська |
| scholastik | словацька |
| sholást(ik) | словенська |
| scholastik | чеська |
| σχολή «дозвілля; заняття на дозвіллі; навчання; школа» | ? |
| ἔχω «беру, тримаю; маю, володію» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України