СХИЗМАТИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
схи́зма «церковний розкол»
запозичення з грецької мови;
гр. σχίσμα «розкол» пов’язане з дієсловом σχίζω «розколюю, розщеплюю, розділяю»;
р. болг. схи́зма, бр. схі́зма, п. слц. schizma, ч. schizma, schisma, слн. shízma, стсл. схизма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
схи́зма́т
схизма́тик
схизмати́цький
«схизматичний»
схизмати́чний
схизма́тський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| схі́зма | білоруська |
| схи́зма | болгарська |
| σχίσμα «розкол» | грецька |
| schizma | польська |
| схи́зма | російська |
| schizma | словацька |
| shízma | словенська |
| схизма | старослов’янська |
| schizma | чеська |
| schisma | чеська |
| σχίζω «розколюю, розщеплюю, розділяю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України