СФЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ

сфе́ра

через польську мову запозичено з латинської;
лат. sрhaera «куля; небесний глобус; орбіта планети; м’яч» походить від гр. σφαĩρα «м’яч; куля, кулясте тіло; небесна сфера» неясного походження;
можливо, пов’язане з σπαίρω «кидаюся, смикаюся, тріпочу», спорідненим з дінд. sphuráti «ударяє ногою, кидає», двн. дангл. spurnan «ударяти ногою, хвицатися», лит. spìrti «ударити ногою, хвицнути»;
р. бр. болг. м. схв. сфе́ра, п. sfera, ч. слц. sféra, слн. sfêra;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сфери́чний
сферо́їд
сфероїда́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сфе́ра білоруська
сфе́ра болгарська
σφαĩρα «м’яч; куля, кулясте тіло; небесна сфера» грецька
spurnan «ударяти ногою, хвицатися» давньоанглійська
spurnan «ударяти ногою, хвицатися» давньоверхньонімецька
sphuráti «ударяє ногою, кидає» давньоіндійська
sрhaera «куля; небесний глобус; орбіта планети; м’яч» латинська
spìrti «ударити ногою, хвицнути» литовська
сфе́ра македонська
sfera польська
сфе́ра російська
сфе́ра сербохорватська
sféra словацька
sfêra словенська
sféra чеська
σπαίρω «кидаюся, смикаюся, тріпочу» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України