СФЕРА — ЕТИМОЛОГІЯ
сфе́ра
через польську мову запозичено з латинської;
лат. sрhaera «куля; небесний глобус; орбіта планети; м’яч» походить від гр. σφαĩρα «м’яч; куля, кулясте тіло; небесна сфера» неясного походження;
можливо, пов’язане з σπαίρω «кидаюся, смикаюся, тріпочу», спорідненим з дінд. sphuráti «ударяє ногою, кидає», двн. дангл. spurnan «ударяти ногою, хвицатися», лит. spìrti «ударити ногою, хвицнути»;
р. бр. болг. м. схв. сфе́ра, п. sfera, ч. слц. sféra, слн. sfêra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сфери́чний
сферо́їд
сфероїда́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сфе́ра | білоруська |
| сфе́ра | болгарська |
| σφαĩρα «м’яч; куля, кулясте тіло; небесна сфера» | грецька |
| spurnan «ударяти ногою, хвицатися» | давньоанглійська |
| spurnan «ударяти ногою, хвицатися» | давньоверхньонімецька |
| sphuráti «ударяє ногою, кидає» | давньоіндійська |
| sрhaera «куля; небесний глобус; орбіта планети; м’яч» | латинська |
| spìrti «ударити ногою, хвицнути» | литовська |
| сфе́ра | македонська |
| sfera | польська |
| сфе́ра | російська |
| сфе́ра | сербохорватська |
| sféra | словацька |
| sfêra | словенська |
| sféra | чеська |
| σπαίρω «кидаюся, смикаюся, тріпочу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України