СУФЛЕРУ — ЕТИМОЛОГІЯ
суфле́р
запозичення з французької мови;
фр. souffleur «суфлер» утворене від souffler «дути; підказувати», що походить від лат. sufflāre «дути, надувати», яке складається з префікса sub- «під-» (suf-) і flāre «дути»;
р. бр. суфлёр, п. вл. sufler, ч. слн. suflér, болг. суфльо́р, м. суфлер, схв. суфлер, слн. suflêr;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суфлі́рувати
суфлюва́ти
«суфлірувати, підказувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суфлёр | білоруська |
| суфльо́р | болгарська |
| sufler | верхньолужицька |
| sufflāre «дути, надувати» | латинська |
| суфлер | македонська |
| sufler | польська |
| суфлёр | російська |
| суфлер | сербохорватська |
| suflér | словенська |
| suflêr | словенська |
| souffleur «суфлер» | французька |
| suflér | чеська |
| souffler «дути; підказувати» | ? |
| sub- «під-» (suf-) | ? |
| flāre «дути» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України