СУТЯЖНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сутя́га
псл. *sǫtęg- (*sǫtęž-), похідне утворення з префікса sǫ- «су-» (із значенням зв’язку) від основи tęg- «тягти» (пор. тя́жба);
р. сутя́га «сутяга», бр. суця́га «тс.», др. сутяжа «який веде тяжбу», ч. soutěž «змагання; конкурс», слц. sút’až «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сутя́жний
сутя́жник
сутя́жництво
сутя́жничати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суця́га «тс.» | білоруська |
| сутяжа «який веде тяжбу» | давньоруська |
| *sǫtęg- (*sǫtęž-) | праслов’янська |
| сутя́га «сутяга» | російська |
| sút'až «тс.» | словацька |
| soutěž «змагання; конкурс» | чеська |
| sǫ- «су-» (із значенням зв’язку) | ? |
| tęg- «тягти» (пор. тя́жба) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України