СУТУЛУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
суту́лий
похідне утворення з префіксом су- від основи тул- (тули́тися);
р. суту́лый, бр. суту́лы, п. sutułowaty «сутулуватий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суту́ла
«той, що сутулиться»
суту́лити
суту́луватий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суту́лы | білоруська |
| sutułowaty «сутулуватий» | польська |
| суту́лый | російська |
| су- (тули́тися) | ? |
| тул- (тули́тися) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України