СУТТЄВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
суть
розвинулося з книжного суть «вони є», форми 3-ї ос. мн. теп. ч. дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ);
псл. sǫtь «вони є», споріднене з лат. sunt «тс.», іє. *s-onti;
містить ступінь редукції кореня *es-, пор. єсть;
р. суть «суть», бр. су́тнасць «тс.», др. сутьство «єство, природа», стсл. сѫтьство «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відсу́тній
посу́тній
прису́тній
су́тий
«справжній; [існуючий; істотний Нед]»
су́тність
суттє́вий
суття́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́тнасць «тс.» | білоруська |
| сутьство «єство, природа» | давньоруська |
| *s-onti | індоєвропейська |
| sunt «тс.» | латинська |
| дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) | осетинська |
| sǫtь «вони є» | праслов’янська |
| суть «суть» | російська |
| сѫтьство «тс.» | старослов’янська |
| дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) | чеська |
| суть «вони є» | ? |
| дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) | ? |
| дієслова быти «бути» (др. суть, п. są, ч. jsou, ст. jsú, слц. sú, вл. нл. su, болг. са, схв. су, jècy, слн. so, стсл. сѫтъ) | ? |
| *es- | ? |
| єсть | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України