СУТОЛОКА — ЕТИМОЛОГІЯ
то́лок «пристрій, знаряддя для трамбування; поршень, [товкач О]»
псл. *tolk- «товкти, тиснути», пов’язане чергування звуків з *tъl̥k- «тс.»;
р. [то́лок] «пристрій для трамбування», [толочить] «витоптувати (траву, посіви)», бр. [толо́ка] «поле під паром», п. tłok «скупчення (людей, предметів); поршень; штемпель; толок», ч. tlak «тиск», слц. tlač «книгодрук», вл. tłok «тиск», схв. тла̑к «тс.», слн. tlák «тс.; бруківка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відтолочки
«витолочені місця»
натоло́ча
«невелике озеро»
натоло́чє
«потоптане місце»
па́толоч
«потоптане поле, потрава; місце, де хижак з’їв тварину; залишки після збирання коноплі»
потоло́ка
«потолочене місце в траві або хлібі»
по́толоч
потоло́ччя
«тс.»
су́толока
«безладний рух, штовхання»
то́ло́ка
«залишене під пар поле, на якому пасуть худобу; вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти»
толокно́
«борошно з підсушеного вівса; [борошно з сухарів Нед]»
толокува́ти
«бути толокою, гуляти»
(про землю)
толо́чи́ти
«приминати, надломлювати рослини, пошкоджувати посіви; бити; тягти, волокти; [рівняти орану землю ногами О]»
толочі́й
«поршень»
толочни́к
«тс.»
толочни́ця
«цілина; рік не орана земля»
толо́шний
«залишений під толоку»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| толо́ка «поле під паром» | білоруська |
| tłok «тиск» | верхньолужицька |
| tłok «скупчення (людей, предметів); поршень; штемпель; толок» | польська |
| *tolk- «товкти, тиснути» | праслов’янська |
| *t<SUP>ъ</SUP>l̥k- «тс.» | праслов’янська |
| то́лок «пристрій для трамбування» | російська |
| толочить «витоптувати (траву, посіви)» | російська |
| тла̑к «тс.» | сербохорватська |
| tlač «книгодрук» | словацька |
| tlák «тс.; бруківка» | словенська |
| tlak «тиск» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України