СУС — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. sus «стрибок» виникло з szus «тс.», що походить від нвн. Schuss «стрімкий, швидкий рух», пов’язаного з дієсловом schiessen «стріляти; кинутися», спорідненим з дісл. skjōta «кидати, стріляти», дінд. skāndate «поспішає», лит. skundrùs «меткий», стсл. искыдати «викидати», укр. ки́дати;

неясне;

можливо, пов’язане з рум. sus «верх, висота», de sus «згори»;

давнє слово дитячої мови звуконаслідувального походження з характерною в утвореннях такого типу редуплікацією (пор. баба, мама);

пор. також рум. ţîţă «жіночі груди», гр. τιτϑός «сосок», н. Zitze, англ. teat, іт. tetta, zizza, фр. tette, ісп. пров. teta «тс.»;

р. ти́тька, бр. цы́цка, [цы́ца], п. сус, сусу (мн.), ч. [сeсek] «сосок», слц. cecok, вл. нл. сус «тс., носик (чайника)», болг. м. ци́ца, схв. ци̏ца «циця; дерев’яна фляжка; обточений камінь»;