СУРОВОМУ — ЕТИМОЛОГІЯ

суро́вий «грубий, невибілений»

псл. surovъ «сирий, сировий», пов’язане чергуванням голосних з syrъ «сирий», укр. сири́й;
пов’язання з sěverъ «північ» (Būga RR I 334) є помилковим;
р. суро́вый «суровий» (про прядиво, полотно), бр. суравы́ «суровий (про нитки), [сирий]», [су́ровый] «мокруватий; сирий, недоварений; суровий (про мотузку)», др. суровыи «сирий; свіжий, зелений; неварений», п. вл. surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений», ч. слц. surovó «сирий, необроблений, неочищений», нл. surowy «сирий, необроблений, невибілений, суровий», болг. суро́в «сирий», м. суров «сирий, необроблений», слн. surа̏v «сирий, недоварений; необроблений», стсл. соуровъ «сирий; свіжий, зелений; недоварений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сурови́ця «розсіл»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суравы́ «суровий (про нитки), [сирий]» білоруська
суро́в «сирий» болгарська
surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений» верхньолужицька
суровыи «сирий; свіжий, зелений; неварений» давньоруська
суров «сирий, необроблений» македонська
surowy «сирий, необроблений, невибілений, суровий» нижньолужицька
surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений» польська
surovъ «сирий, сировий» праслов’янська
суро́вый «суровий» (про прядиво, полотно) російська
surovó «сирий, необроблений, неочищений» словацька
surа̏v «сирий, недоварений; необроблений» словенська
соуровъ «сирий; свіжий, зелений; недоварений» старослов’янська
сири́й українська
су́ровый «мокруватий; сирий, недоварений; суровий (про мотузку)» українська
surovó «сирий, необроблений, неочищений» чеська
syrъ «сирий» ?
sěverъ «північ» ?

суро́вий «суворий»

пор. аналогічний розвиток значень в лат. crūdūs «сирий, необроблений» і «грубий, суворий»;
псл. surovъ «грубий, суворий» (про людину), що є результатом видозміни значення «сировий, грубий» (про тканину, нитки тощо);
р. суро́вый «суворий», бр. суро́вы «тс.», др. суровыи «дикий, жорстокий», п. surowy «суворий», ч. слц. surový «жорстокий, грубий», вл. surowy «суворий, жорстокий», нл. surowy «суворий, грубий, жорстокий, лютий, сердитий», болг. суро́в «суворий», м. суров «суворий, жорстокий», схв. су̏ров «суворий, грубий», слн. surа̏v «суворий, дикий, грубий», стсл. соуровъ «суворий, жорстокий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

су́равий «норовистий (кінь)»
сурові́ти «ставати суворим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суро́вы «тс.» білоруська
суро́в «суворий» болгарська
surowy «суворий, жорстокий» верхньолужицька
суровыи «дикий, жорстокий» давньоруська
crūdūs «сирий, необроблений» латинська
суров «суворий, жорстокий» македонська
surowy «суворий, грубий, жорстокий, лютий, сердитий» нижньолужицька
surowy «суворий» польська
surovъ «грубий, суворий» (про людину) праслов’янська
суро́вый «суворий» російська
ров «суворий, грубий» сербохорватська
surový «жорстокий, грубий» словацька
surа̏v «суворий, дикий, грубий» словенська
соуровъ «суворий, жорстокий» старослов’янська
surový «жорстокий, грубий» чеська
аналогічний ?
і «грубий, суворий» ?
значення «сировий, грубий» (про тканину, нитки тощо) ?

суво́рий

неясне;
може бути зіставлене з [верий] «вигнутий, скручений» (пор. [уве́рий] «кривий, упертий»), сва́ра, свари́тися, [во́ркати] «бурчати»;
значення «суворий» розвинулось, очевидно, пізніше в результаті зближення з фонетично подібним суро́вий;
р. [суво́рый] «суворий; сердитий; бридкий, рябий, віспуватий», [суворь] «міцне місце в дереві, на суку», бр. [суво́ріна] «уперта людина; дерен, піднятий сохою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

суво́ріти
суво́рішати
суво́рливий «суворий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суво́ріна «уперта людина; дерен, піднятий сохою» білоруська
суво́рый «суворий; сердитий; бридкий, рябий, віспуватий» російська
суворь «міцне місце в дереві, на суку» українська
верий «вигнутий, скручений» (пор. [уве́рий] «кривий, упертий») ?
сва́ра ?
свари́тися ?
во́ркати «бурчати» ?
значення «суворий» ?
суро́вий ?

суровика

похідне утворення від суро́вий (‹ др. суровыи «сирий, неварений»);
пор. інші назви цього гриба: [сирюшка, сирої́дка, сирої́жка, сирової́дка], р. [сурове́жка] «гриб сироїжка», сырое́жка «тс.»;
назви грибів зумовлені тим, що їх їдять сирими;
Фонетичні та словотвірні варіанти

суровичка «Agaricus ruber DC. (сироїжка, Russula)» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сурове́жка «гриб сироїжка» російська
суро́вий (‹ др. суровыи «сирий, неварений») ?
інші ?
сырое́жка «тс.» ?

сурові́га «іволга, Oriolus galbula L.» (орн.)

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з суро́вий і, далі, з сири́й «мокрий, вологий» (пор. бр. [су́ровый] «мокруватий»);
пор. [вільга] «іволга», п. wilga «тс.», яке Брюкнер (Brückner 621; KZ 46, 199) пов’язує з п. wilgoć «сирість, вогкість», оскільки іволга провіщає дощ;
пор. також [волові́га] «іволга», можливо, пов’язане з воло́га, воло́гий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wilga «тс.» польська
wilgoć «сирість, вогкість» польська
суро́вий ?
сири́й «мокрий, вологий» (пор. бр. [су́ровый] «мокруватий») ?
вільга «іволга» ?
волові́га «іволга» ?
воло́га ?
воло́гий ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України