СУРМАР — ЕТИМОЛОГІЯ
су́рма́ «труба» (муз.)
запозичення з турецької мови;
тур. surna, zurna «музичний інструмент типу кларнета» походить від перс. sūrnā(j) «святкова флейта», утвореного від sūr «свято, бенкет» і nāī «тростина, флейта»;
р. сурна́ «сурна», зурна́ «зурна», бр. сурма́ «тс.», др. сурна «духовий музичний інструмент, труба, дудка, сопілка», п. ч. surma «сурма», слц. surmita «труба», болг. зурна́, зурла́ «зурна», м. сурла, зурла, схв. зу̑рле, зу̑рна «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зурна́
суре́мити
су́ре́мка
суре́мний
сурмакі́вна
«дочка сурмача»
(сурнакі́вна)] Бі
сурма́р
су́рма́ч
сурмаченко
«син сурмача»
(сурначенко)] Бі
сурмачиха
«дружина сурмача»
(сурна́чиха, сурна́чка)] Бі
сурми́ти
сурмі́ти
«звучати (про трубу)»
сурмови́й
сурна́
сурна́ч
«сурмач»
сурни́ти
«сурмити»
цу́рма
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сурма́ «тс.» | білоруська |
| зурна́ | болгарська |
| сурна «духовий музичний інструмент, труба, дудка, сопілка» | давньоруська |
| сурла | македонська |
| sūrnā(j) «святкова флейта» | перська |
| surma «сурма» | польська |
| сурна́ «сурна» | російська |
| рле | сербохорватська |
| surmita «труба» | словацька |
| surna | турецька |
| зурна́ «зурна» | українська |
| зурла́ «зурна» | українська |
| зурла | українська |
| рна «тс.» | українська |
| surma «сурма» | чеська |
| zurna «музичний інструмент типу кларнета» | ? |
| sūr «свято, бенкет» | ? |
| nāī «тростина, флейта» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України