СУПІН — ЕТИМОЛОГІЯ
супі́н
запозичення з латинської мови;
лат. (verbum) supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад», пов’язаного з sub «під», super «зверху, над»;
р. болг. супи́н, бр. супі́н, п. ч. вл. supinum, слц. supínum, схв. су̀пӣн, слн. supín;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| супі́н | білоруська |
| супи́н | болгарська |
| supinum | верхньолужицька |
| supīnum є формою середнього роду від supīnus «відкинутий назад» (verbum) | латинська |
| supinum | польська |
| супи́н | російська |
| н | сербохорватська |
| supínum | словацька |
| supín | словенська |
| supinum | чеська |
| sub «під» | ? |
| super «зверху, над» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України