СУПОСТАТУ — ЕТИМОЛОГІЯ
супоста́т
запозичене зі старослов’янської мови;
стсл. сѫпостатъ «тс.» виникло з съпостатъ «противник, ворог, неприятель» (під впливом слів на сѫ-), що є формою дієприкметника (з суфіксом -т-) від *съпостати «поставити один проти одного»;
пор. р. сопоста́вить «зіставити», лит. stótas «поставлений»;
р. супоста́т, бр. супаста́т, др. супостать «противник, ворог, неприятель; диявол»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| супаста́т | білоруська |
| супостать «противник, ворог, неприятель; диявол» | давньоруська |
| stótas «поставлений» | литовська |
| сопоста́вить «зіставити» | російська |
| супоста́т | російська |
| сѫпостатъ «тс.» | старослов’янська |
| съпостатъ «противник, ворог, неприятель» (під впливом слів на сѫ-) | ? |
| *съпостати «поставити один проти одного» | ? |
| сопоста́вить «зіставити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України