СУПНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

суп «рідка страва, юшка»

запозичення з французької мови;
фр. soupe «суп, юшка» походить від галлороманського suppa «приправлене», *suppare «приправляти», очевидно, запозиченого з германських (зокрема, франкської) мов;
пор. нн. soppen «умочати», гот. supōn «приправляти»;
р. бр. суп, п. zupa, ст. supa, болг. м. су́па, схв. су̏па;
Фонетичні та словотвірні варіанти

супни́к
су́пниця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суп білоруська
су́па болгарська
supōn «приправляти» готська
су́па македонська
soppen «умочати» нижньонімецька
zupa польська
суп російська
па сербохорватська
soupe «суп, юшка» французька
suppa «приправлене» ?
*suppare «приправляти» ?
soppen «умочати» ?
supa ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України