СУПНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
суп «рідка страва, юшка»
запозичення з французької мови;
фр. soupe «суп, юшка» походить від галлороманського suppa «приправлене», *suppare «приправляти», очевидно, запозиченого з германських (зокрема, франкської) мов;
пор. нн. soppen «умочати», гот. supōn «приправляти»;
р. бр. суп, п. zupa, ст. supa, болг. м. су́па, схв. су̏па;
Фонетичні та словотвірні варіанти
супни́к
су́пниця
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суп | білоруська |
| су́па | болгарська |
| supōn «приправляти» | готська |
| су́па | македонська |
| soppen «умочати» | нижньонімецька |
| zupa | польська |
| суп | російська |
| па | сербохорватська |
| soupe «суп, юшка» | французька |
| suppa «приправлене» | ? |
| *suppare «приправляти» | ? |
| soppen «умочати» | ? |
| supa | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України