СУП — ЕТИМОЛОГІЯ

суп «рідка страва, юшка»

запозичення з французької мови;
фр. soupe «суп, юшка» походить від галлороманського suppa «приправлене», *suppare «приправляти», очевидно, запозиченого з германських (зокрема, франкської) мов;
пор. нн. soppen «умочати», гот. supōn «приправляти»;
р. бр. суп, п. zupa, ст. supa, болг. м. су́па, схв. су̏па;
Фонетичні та словотвірні варіанти

супни́к
су́пниця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
суп білоруська
су́па болгарська
supōn «приправляти» готська
су́па македонська
soppen «умочати» нижньонімецька
zupa польська
суп російська
па сербохорватська
soupe «суп, юшка» французька
suppa «приправлене» ?
*suppare «приправляти» ?
soppen «умочати» ?
supa ?

суп «шуліка, Milvus Lacép.» (орн.)

псл. sǫpъ, можливо, пов’язане (як кореневий варіант з носовим голосним) з основою *sop- «сопіти» (Holub–Kop. 361);
виводиться також (Machek ESJČ 593) з іє. *k῀upp- (pp›mp) і пов’язується з гр. γύѱ, род. в. γῡπός «шуліка»;
р. [суп], п. sęp, ч. слц. вл. нл. sup, м. суп, схв. су̑п, стсл. сѫпъ;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sup верхньолужицька
γύѱ грецька
*k῀upp- (pp›mp) індоєвропейська
суп македонська
sup нижньолужицька
sęp польська
sǫpъ праслов’янська
суп російська
п сербохорватська
sup словацька
сѫпъ старослов’янська
sup чеська
*sop- «сопіти» ?
γῡπός «шуліка» ?
γῡπός «шуліка» ?

су́пи́ти

утворене від [суп] (орн.) «шуліка», оскільки цей птах має похмурий погляд;
р. су́пить «супити, насуплювати», бр. су́піць «тс.», п. sępić «хмурити, супити», ч. posupnó «похмурий», стсл. соупьливъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

насупо́нитися «насупитися»
насу́пуватий «який має суворий вигляд»
су́питися
супі́й «похмура людина, мізантроп»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́піць «тс.» білоруська
sępić «хмурити, супити» польська
су́пить «супити, насуплювати» російська
соупьливъ «тс.» старослов’янська
posupnó «похмурий» чеська
суп «шуліка» (орн.) ?

су́бчик «підозріла особа; неприємний суб’єкт»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. су́бчик «тс.» є афективним утворенням, пов’язаним із субъе́кт і за вимовою зближеним із су́пчик як похідним від суп;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́бчик «тс.» російська
субъе́кт ?
су́пчик ?
суп ?

сип «Gyps Sav.» (орн.)

загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язується з р. сипе́ть «сипіти, видавати сиплі звуки» (Фасмер III 626; Преобр. II 288);
більш імовірним є зв’язок з ч. слц. sup, схв. су̑п, п. sęp, стсл. сѫпъ «тс.», з якими пов’язується су́пити, р. су́пить, п. sępić «хмурити, супити», схв. осупнути се «здивуватися», слн. osúpnoti «тс.» (Skok III 363; Ferianc Názv. vtákov 106);
р. сип «тс.; [шуліка, Vulpus percnopterus]», бр. сіп «сип»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сіп «сип» білоруська
sęp польська
sępić «хмурити, супити» польська
сипе́ть «сипіти, видавати сиплі звуки» російська
су́пить російська
сип «тс.; [шуліка, Vulpus percnopterus]» російська
су̑п сербохорватська
осупнути се «здивуватися» сербохорватська
sup словацька
osúpnoti «тс.» словенська
сѫпъ «тс.» старослов’янська
су́пити українська
sup чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України