СУМЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
су́ме́ць «короткий будівельний ліс Нед; пластина в стіні, короткі дерева в стіні; пластина між вікнами; пластина від вугла до одвірка; куски колод, які підкладають під підвалини будинку; стовп у вікні або дверях О»
п. [sumce] (мн.) «балки в стінах будинку; дерев’яні колоди для будівництва» пов’язане з [sumik] «стіна між вікнами; одна зі стінних балок, що засовуються між двома стовпами», яке походить від слц. súmyk, утвореного, очевидно, з префікса sú- «су-» і основи дієслова (za)mykat’ «(за)микати»;
запозичення з польської мови;
бр. [сума́к] «колода в простінку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сума́к
«пластина в стіні, короткі дерева в стіні»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сума́к «колода в простінку» | білоруська |
sumce «балки в стінах будинку; дерев’яні колоди для будівництва» (мн.) | польська |
súmyk | словацька |
sumik «стіна між вікнами; одна зі стінних балок, що засовуються між двома стовпами» | ? |
sú- «су-» | ? |
су́ма́ «торба; [ноша Корз; пожитки, майно ЛексПол; гроші Чаб]»
через польську мову запозичене з німецької;
двн. свн. soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини», нвн. Saum «вантаж; в’юк» походять від нар.-лат. sauma «в’ючне сідло», що виникло з лат. sagma «тс.», яке походить від гр. σάγμα «тс.», пов’язаного з σάττω «споряджаю», можливо, спорідненим з тох. АВ twāṅk- «утискувати, упихати»;
р. сума́, су́мка, бр. су́мка, др. сумъка, п. suma, sumka, ч. слц. sumka (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
осумкува́ння
підсу́мко́вий
підсу́мок
су́мка
су́мочний
сумча́стий
(зоол., бот.)
сумча́сті
(зоол.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
су́мка | білоруська |
σάγμα «тс.» | грецька |
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» | давньоверхньонімецька |
сумъка | давньоруська |
sagma «тс.» | латинська |
sauma «в’ючне сідло» | народнолатинська |
Saum «вантаж; в’юк» | нововерхньонімецька |
suma | польська |
sumka | польська |
сума́ | російська |
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» | середньоверхньнімецька |
sumka (з рос.) | словацька |
су́мка | українська |
sumka (з рос.) | чеська |
σάττω «споряджаю» | ? |
АВ twāṅk- «утискувати, упихати» | ? |
сума́х «Rhus L.» (бот.)
запозичене з арабської мови, очевидно, через німецьку (нім. Sumach «тс.»);
ар. summā́q «дерево сумаха» походить від сир. summā́q «червоний»;
посередництво турецької мови (тур. sumak «Rhus toxicodendron L.»), всупереч Mikl. TEl II 161;
Kowalski Symb. Rozwadowski II 353, не доведене;
р. сума́х, [сума́к], бр. сума́х, п. sumak, sumek, слц. sumach, схв. су̏мāх;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сумак
сумець
«сумах коротковолосий, Rhus typhina L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
summā́q «дерево сумаха» | арабська |
сума́х | білоруська |
sumak | польська |
sumek | польська |
сума́х | російська |
мāх | сербохорватська |
sumach | словацька |
сума́к | українська |
summā́q «червоний» | ? |
TEl | ? |
Kowalski | ? |
Rozwadowski | ? |
сумочник «грицики звичайні, Capsella bursa pastoris Medic.» (бот.)
назва зумовлена тим, що плоди цієї рослини (стручки) мають форму сумочки;
похідне утворення від су́мка (пор. інші назви цієї рослини [кали́тник Ж, калиточник Mak, мішочки, мошоночник тж], а також р. пасту́шья су́мка);
р. су́мочник «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
су́мочник «тс.» | російська |
су́мка (пор. інші назви цієї рослини [кали́тник Ж, калиточник Mak, мішочки, мошоночник тж], а також р. пасту́шья су́мка) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України