СУМЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

су́ме́ць «короткий будівельний ліс Нед; пластина в стіні, короткі дерева в стіні; пластина між вікнами; пластина від вугла до одвірка; куски колод, які підкладають під підвалини будинку; стовп у вікні або дверях О»

п. [sumce] (мн.) «балки в стінах будинку; дерев’яні колоди для будівництва» пов’язане з [sumik] «стіна між вікнами; одна зі стінних балок, що засовуються між двома стовпами», яке походить від слц. súmyk, утвореного, очевидно, з префікса sú- «су-» і основи дієслова (za)mykat’ «(за)микати»;
запозичення з польської мови;
бр. [сума́к] «колода в простінку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сума́к «пластина в стіні, короткі дерева в стіні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сума́к «колода в простінку» білоруська
sumce «балки в стінах будинку; дерев’яні колоди для будівництва» (мн.) польська
súmyk словацька
sumik «стіна між вікнами; одна зі стінних балок, що засовуються між двома стовпами» ?
sú- «су-» ?

су́ма́ «торба; [ноша Корз; пожитки, майно ЛексПол; гроші Чаб]»

через польську мову запозичене з німецької;
двн. свн. soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини», нвн. Saum «вантаж; в’юк» походять від нар.-лат. sauma «в’ючне сідло», що виникло з лат. sagma «тс.», яке походить від гр. σάγμα «тс.», пов’язаного з σάττω «споряджаю», можливо, спорідненим з тох. АВ twāṅk- «утискувати, упихати»;
р. сума́, су́мка, бр. су́мка, др. сумъка, п. suma, sumka, ч. слц. sumka (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

осумкува́ння
підсу́мко́вий
підсу́мок
су́мка
су́мочний
сумча́стий (зоол., бот.)
сумча́сті (зоол.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́мка білоруська
σάγμα «тс.» грецька
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» давньоверхньонімецька
сумъка давньоруська
sagma «тс.» латинська
sauma «в’ючне сідло» народнолатинська
Saum «вантаж; в’юк» нововерхньонімецька
suma польська
sumka польська
сума́ російська
soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» середньоверхньнімецька
sumkaрос.) словацька
су́мка українська
sumkaрос.) чеська
σάττω «споряджаю» ?
АВ twāṅk- «утискувати, упихати» ?

сума́х «Rhus L.» (бот.)

запозичене з арабської мови, очевидно, через німецьку (нім. Sumach «тс.»);
ар. summā́q «дерево сумаха» походить від сир. summā́q «червоний»;
посередництво турецької мови (тур. sumak «Rhus toxicodendron L.»), всупереч Mikl. TEl II 161;
Kowalski Symb. Rozwadowski II 353, не доведене;
р. сума́х, [сума́к], бр. сума́х, п. sumak, sumek, слц. sumach, схв. су̏мāх;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сумак
сумець «сумах коротковолосий, Rhus typhina L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
summā́q «дерево сумаха» арабська
сума́х білоруська
sumak польська
sumek польська
сума́х російська
мāх сербохорватська
sumach словацька
сума́к українська
summā́q «червоний» ?
TEl ?
Kowalski ?
Rozwadowski ?

сумочник «грицики звичайні, Capsella bursa pastoris Medic.» (бот.)

назва зумовлена тим, що плоди цієї рослини (стручки) мають форму сумочки;
похідне утворення від су́мка (пор. інші назви цієї рослини [кали́тник Ж, калиточник Mak, мішочки, мошоночник тж], а також р. пасту́шья су́мка);
р. су́мочник «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
су́мочник «тс.» російська
су́мка (пор. інші назви цієї рослини [кали́тник Ж, калиточник Mak, мішочки, мошоночник тж], а також р. пасту́шья су́мка) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України