СУМНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
су́мнів
виникло на ґрунті стсл. сѫмьнѣниѥ (соумьнѣниѥ, съмьнѣниѥ) «обміркування, сумнів, вагання; острах; обачність», утвореного за допомогою префікса сѫ «су-» від дієслова мьнѣти «думати»;
р. сомне́ние «сумнів», сомнева́ться «сумніватися», [сумнева́ться] «тс.», бр. сумне́нне «сумнів», др. сумьнѣниѥ «сумнів, вагання; трепет; благоговіння», болг. съмне́ние «сумнів», схв. су́мња «сумнів; підозра», слн. súmnja «підозра»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сомню́щий
«сумнівний»
сумлі́ння
«сумнів; напрям думок, настрій; клятва»
сумлі́тися
«перебувати в тяжкому сумніві»
сумлі́щий
«розумний, розсудливий»
сумни́вий
«сумнівний»
сумни́тися
«сумніватися Г; зневірятися Нед»
сумніва́тися
сумні́вий
«тс.»
сумні́вний
сумні́нка
«сумнів»
сумні́ння
«тс.»
сумня́щий
«якого мучать сумніви»
усомні́тися
«завагатися; втратити надію»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сумне́нне «сумнів» | білоруська |
| съмне́ние «сумнів» | болгарська |
| сумьнѣниѥ «сумнів, вагання; трепет; благоговіння» | давньоруська |
| сомне́ние «сумнів» | російська |
| су́мња «сумнів; підозра» | сербохорватська |
| súmnja «підозра» | словенська |
| сѫмьнѣниѥ «обміркування, сумнів, вагання; острах; обачність» (соумьнѣниѥ, съмьнѣниѥ) | старослов’янська |
| сомнева́ться «сумніватися» | українська |
| сумнева́ться «тс.» | українська |
| сѫ «су-» | ? |
| мьнѣти «думати» | ? |
сум
пов’язане з су́мнів;
р. [сумова́ть] «думати, гадати», бр. сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]», п. sum «сум» (з укр.), болг. [су́муя] «згадую, поминаю, пригадую», слн. súm «підозра», sumlja «тс., припущення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засумі́ти
по́су́мний
«трохи сумний»
сума́
«туга, страх і сум разом»
суме́н
«сумний»
суме́нний
(у сполуці [сум суме́нний] «великий сум»)
сумі́ти
«сумніти»
сумли́вий
су́мни́й
сумні́ти
сумно́та
«страх, туга і нудьга разом»
сумнува́тий
сумова́тий
«сумовитий»
сумови́тий
сумота́
«сум»
сумува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]» | білоруська |
| су́муя «згадую, поминаю, пригадую» | болгарська |
| sum «сум» (з укр.) | польська |
| сумова́ть «думати, гадати» | російська |
| súm «підозра»«тс., припущення» | словенська |
| sumlja «підозра»«тс., припущення» | словенська |
| су́мнів | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України