СУМЕННИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сум
пов’язане з су́мнів;
р. [сумова́ть] «думати, гадати», бр. сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]», п. sum «сум» (з укр.), болг. [су́муя] «згадую, поминаю, пригадую», слн. súm «підозра», sumlja «тс., припущення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засумі́ти
по́су́мний
«трохи сумний»
сума́
«туга, страх і сум разом»
суме́н
«сумний»
суме́нний
(у сполуці [сум суме́нний] «великий сум»)
сумі́ти
«сумніти»
сумли́вий
су́мни́й
сумні́ти
сумно́та
«страх, туга і нудьга разом»
сумнува́тий
сумова́тий
«сумовитий»
сумови́тий
сумота́
«сум»
сумува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]» | білоруська |
| су́муя «згадую, поминаю, пригадую» | болгарська |
| sum «сум» (з укр.) | польська |
| сумова́ть «думати, гадати» | російська |
| súm «підозра»«тс., припущення» | словенська |
| sumlja «підозра»«тс., припущення» | словенська |
| су́мнів | ? |
су́ма «загальна кількість»
запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несуме́нна сума
«тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума
(1496)
сума́р
«дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний
«дуже велика сума»
суме́та
«велика сума»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| upǝma- | авестійська |
| су́ма | білоруська |
| су́ма | болгарська |
| suma | верхньолужицька |
| ὕπατος | грецька |
| ufema «тс.» | давньоанглійська |
| upamáḥ «найвищий» | давньоіндійська |
| summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» | латинська |
| су́ма | македонська |
| summa | нижньолужицька |
| suma | польська |
| від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | російська |
| су́мма | російська |
| ма | сербохорватська |
| suma | словацька |
| súma | словенська |
| suma | чеська |
| від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | ? |
| super «зверху, над» | ? |
| sub «під» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України