СУМБУР — ЕТИМОЛОГІЯ
сумбу́р «безладдя; нісенітниця»
задовільної етимології не має;
виводиться з тур.-тат. чулбур// чылбыр «вірьовка; довгий повід, яким притягують коня або прив’язують його до чогось», башк. сулбур// сылбыр «тс.» (Корш ИОРЯС 1903, 40; Дмитриев 562);
припускається виникнення з *субур унаслідок контамінації з сумя́тица, сумато́ха (Черных ІІ 218);
р. сумбу́р, [сомбу́л, сунбу́р, сунду́р], бр. сумбу́р «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сумбу́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сулбур «тс.» | башкирська |
| сылбыр «тс.» | башкирська |
| сумбу́р «тс.» | білоруська |
| сумбу́р | російська |
| сомбу́л | українська |
| сунбу́р | українська |
| сунду́р | українська |
| чулбур «вірьовка; довгий повід, яким притягують коня або прив’язують його до чогось» | ? |
| чылбыр «вірьовка; довгий повід, яким притягують коня або прив’язують його до чогось» | ? |
| *субур | ? |
| сумя́тица | ? |
| сумато́ха | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України