СУМАРНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
су́ма «загальна кількість»
запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несуме́нна сума
«тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума
(1496)
сума́р
«дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний
«дуже велика сума»
суме́та
«велика сума»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| upǝma- | авестійська |
| су́ма | білоруська |
| су́ма | болгарська |
| suma | верхньолужицька |
| ὕπατος | грецька |
| ufema «тс.» | давньоанглійська |
| upamáḥ «найвищий» | давньоіндійська |
| summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» | латинська |
| су́ма | македонська |
| summa | нижньолужицька |
| suma | польська |
| від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | російська |
| су́мма | російська |
| ма | сербохорватська |
| suma | словацька |
| súma | словенська |
| suma | чеська |
| від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | ? |
| super «зверху, над» | ? |
| sub «під» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України