СУМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сум
пов’язане з су́мнів;
р. [сумова́ть] «думати, гадати», бр. сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]», п. sum «сум» (з укр.), болг. [су́муя] «згадую, поминаю, пригадую», слн. súm «підозра», sumlja «тс., припущення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засумі́ти
по́су́мний
«трохи сумний»
сума́
«туга, страх і сум разом»
суме́н
«сумний»
суме́нний
(у сполуці [сум суме́нний] «великий сум»)
сумі́ти
«сумніти»
сумли́вий
су́мни́й
сумні́ти
сумно́та
«страх, туга і нудьга разом»
сумнува́тий
сумова́тий
«сумовитий»
сумови́тий
сумота́
«сум»
сумува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]» | білоруська |
| су́муя «згадую, поминаю, пригадую» | болгарська |
| sum «сум» (з укр.) | польська |
| сумова́ть «думати, гадати» | російська |
| súm «підозра»«тс., припущення» | словенська |
| sumlja «підозра»«тс., припущення» | словенська |
| су́мнів | ? |
са́ма (у виразі бра́ти у са́му «брати до уваги, обмірковувати»)
пор. чув. сум «число, рахунок», споріднене з уйг. кирг. каз. туркм. тат. сан «число, кількість», узб. сон, аз. саj «тс.»;
рум. seàmă «увага; звіт; вид; сорт; кількість», sàmă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») пов’язується з уг. szàm «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати»), запозиченим з давніх тюркських мов чуваського типу;
запозичення з румунської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саj «тс.» | азербайджанська |
| сан «число, кількість» | казахська |
| сан «число, кількість» | киргизька |
| seámă «увага; звіт; вид; сорт; кількість» | румунська |
| sámă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») | румунська |
| сан «число, кількість» | татарська |
| сан «число, кількість» | туркменська |
| szám «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати») | угорська |
| сон | узбецька |
| сан «число, кількість» | уйгурська |
| сум «число, рахунок» | чуваська |
сом «Silurus L.» (іхт.)
зіставлення з лат. salmō (Преобр. ІІ 355; Младенов 599; Skok III 305–306) помилкове;
іє. *k῀omos, запозичене з невідомого джерела;
споріднене з лит. šãmas, лтс. sams «тс.», гр. ϰαμασήν «якась риба»;
псл. somъ;
р. бр. болг. м. сом, п. sum, ч. слц. sumec, нл. som, схв. со̏м, слн. sа̏m;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сім
соми́на
соми́ний
со́мові
сон
сум
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сом | білоруська |
| сом | болгарська |
| ϰαμασήν «якась риба» | грецька |
| *k῀omos | індоєвропейська |
| salmō | латинська |
| sams «тс.» | латиська |
| šãmas | литовська |
| сом | македонська |
| som | нижньолужицька |
| sum | польська |
| somъ | праслов’янська |
| сом | російська |
| м | сербохорватська |
| sumec | словацька |
| sа̏m | словенська |
| sumec | чеська |
сумату́ха «меланхолія»
похідне утворення від сум, сумота́, пор. п. [sumatocha] «сват, до обов’язків якого входить розвеселяти на українському весіллі сумну молоду» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сумату́хий
«меланхолійний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sumatocha «сват, до обов’язків якого входить розвеселяти на українському весіллі сумну молоду» (з укр.) | польська |
| сум | ? |
| сумота́ | ? |
| sumatocha «сват, до обов’язків якого входить розвеселяти на українському весіллі сумну молоду» (з укр.) | ? |
сумува́тись «обговорювати, домовлятися, радитися»
р. зах. [сумова́ть] «думати, гадати» споріднене з укр. сумува́ти, сум (див.);
очевидно, запозичення з російської чи білоруської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сумова́ть «думати, гадати» | російська |
| сумува́ти | українська |
| сумова́ть «думати, гадати» | ? |
| сум | ? |
су́ма «загальна кількість»
запозичення з латинської мови;
лат. summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» є формою жін. р. від summus (‹*sup-mos) «найвищий», пов’язаного з super «зверху, над», sub «під» і спорідненого з дінд. upamáḥ «найвищий», ав. upǝma-, гр. ὕπατος, дангл. ufema «тс.»;
р. су́мма, бр. болг. м. су́ма, п. ч. слц. вл. suma, нл. summa, схв. су̏ма, слн. súma;
Фонетичні та словотвірні варіанти
несуме́нна сума
«тс.»
підсумко́вий
пі́дсу́мок
підсумува́ти
сума
(1496)
сума́р
«дуже багатий капіталіст»
сума́рний
суме́нний
«дуже велика сума»
суме́та
«велика сума»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| upǝma- | авестійська |
| су́ма | білоруська |
| су́ма | болгарська |
| suma | верхньолужицька |
| ὕπατος | грецька |
| ufema «тс.» | давньоанглійська |
| upamáḥ «найвищий» | давньоіндійська |
| summa «найвища (посада, точка); загальна кількість, сукупність, сума» | латинська |
| су́ма | македонська |
| summa | нижньолужицька |
| suma | польська |
| від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | російська |
| су́мма | російська |
| ма | сербохорватська |
| suma | словацька |
| súma | словенська |
| suma | чеська |
| від summus «найвищий» (‹*sup-mos) | ? |
| super «зверху, над» | ? |
| sub «під» | ? |
су́ма́ «торба; [ноша Корз; пожитки, майно ЛексПол; гроші Чаб]»
через польську мову запозичене з німецької;
двн. свн. soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини», нвн. Saum «вантаж; в’юк» походять від нар.-лат. sauma «в’ючне сідло», що виникло з лат. sagma «тс.», яке походить від гр. σάγμα «тс.», пов’язаного з σάττω «споряджаю», можливо, спорідненим з тох. АВ twāṅk- «утискувати, упихати»;
р. сума́, су́мка, бр. су́мка, др. сумъка, п. suma, sumka, ч. слц. sumka (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
осумкува́ння
підсу́мко́вий
підсу́мок
су́мка
су́мочний
сумча́стий
(зоол., бот.)
сумча́сті
(зоол.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́мка | білоруська |
| σάγμα «тс.» | грецька |
| soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» | давньоверхньонімецька |
| сумъка | давньоруська |
| sagma «тс.» | латинська |
| sauma «в’ючне сідло» | народнолатинська |
| Saum «вантаж; в’юк» | нововерхньонімецька |
| suma | польська |
| sumka | польська |
| сума́ | російська |
| soum «в’юк, вантаж в’ючної тварини» | середньоверхньнімецька |
| sumka (з рос.) | словацька |
| су́мка | українська |
| sumka (з рос.) | чеська |
| σάττω «споряджаю» | ? |
| АВ twāṅk- «утискувати, упихати» | ? |
сума́х «Rhus L.» (бот.)
Kowalski Symb. Rozwadowski II 353, не доведене;
запозичене з арабської мови, очевидно, через німецьку (нім. Sumach «тс.»);
ар. summā́q «дерево сумаха» походить від сир. summā́q «червоний»;
посередництво турецької мови (тур. sumak «Rhus toxicodendron L.»), всупереч Mikl. TEl II 161;
р. сума́х, [сума́к], бр. сума́х, п. sumak, sumek, слц. sumach, схв. су̏мāх;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сумак
сумець
«сумах коротковолосий, Rhus typhina L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| summā́q «дерево сумаха» | арабська |
| сума́х | білоруська |
| sumak | польська |
| sumek | польська |
| сума́х | російська |
| мāх | сербохорватська |
| sumach | словацька |
| сума́к | українська |
| Kowalski | ? |
| Rozwadowski | ? |
| summā́q «червоний» | ? |
| TEl | ? |
ску́мпія «рай-дерево, Rhus cotinus L. (Cotinus coggygria Scop.)» (бот.)
очевидно, етимологічно пов’язане з назвами сума́х, [сумах скомпія, сума́к] «тс.»;
р. ску́мпия, ско́мпия, бр. ску́мпія, ско́мпія, п. skąpia, skompia, ч. škumpa, схв. škumpija, [скумпина];
Фонетичні та словотвірні варіанти
скомпія
скумбрія
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ску́мпія | білоруська |
| ско́мпія | білоруська |
| skąpia | польська |
| skompia | польська |
| ску́мпия | російська |
| ско́мпия | російська |
| škumpija | сербохорватська |
| скумпина | сербохорватська |
| сума́х | українська |
| сумах скомпія «тс.» | українська |
| сума́к «тс.» | українська |
| škumpa | чеська |
суна́ «торба»
можливо, запозичене з польської мови, де ст. suna «торба, шкіряна торба», зменш. sunka, очевидно, також виникло з форми suma «торба», зменш. sumka;
очевидно, результат видозміни форми сума́ «торба», зближеної з су́нути;
Фонетичні та словотвірні варіанти
су́нка
«сумка, торбина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| suna «торба, шкіряна торба» | ? |
| sunka | ? |
| suma «торба» | ? |
| sumka | ? |
| сума́ «торба» | ? |
| су́нути | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України