СУКОВАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

сук

псл. sǫkъ «сук, гілка», очевидно, пов’язане з формою без назалізації soxa «соха»;
споріднене з лит. at-šankė˜ «гак, крюк; виступ на дереві, палка», дінд. śaŋkúḥ «гострий кілок, дерев’яний гвіздок, кіл», кімр. cainc «сук» (‹*k῀ankī), ірл. géc «гілка, сук», дісл. hār «кілок, кочет» (‹*hanha-), hǣll «кіл» (‹*hanhila);
р. бр. сук, п. sęk, ч. слц. вл. нл. suk, болг. сък, м. сак, схв. су̑к, слн. [sọ̑k], стсл. сѫкъ «тріска, сучок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зсукува́тіти «стати сучкуватим»
підсу́ччя «шворка, до якої прив’язаний поплавок ([су́чка]) до якоря човна»
сука́тий
сука́ч «сукувата палка»
суко́ва́тий «сукуватий»
суко́вий «з гілок»
сукува́тий
су́ча́ «гілки хвойних дерев, з яких городять тини» (зб.)
суче́чкова́тий «сукуватий»
сучи́стий «тс.»
сучкува́тий
сучо́к
су́ччя (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сук білоруська
сък болгарська
suk верхньолужицька
śaŋkúḥ «гострий кілок, дерев’яний гвіздок, кіл» давньоіндійська
hār «кілок, кочет» (‹*hanha-) давньоісландська
géc «гілка, сук» ірландська
cainc «сук» (‹*k῀ankī) кімрська
at-šankė˜ «гак, крюк; виступ на дереві, палка» литовська
сак македонська
suk нижньолужицька
sęk польська
sǫkъ «сук, гілка» праслов’янська
сук російська
к сербохорватська
suk словацька
sọ̑k словенська
сѫкъ «тріска, сучок» старослов’янська
suk чеська
soxa «соха» ?
hǣll «кіл» (‹*hanhila) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України