СУДОМА — ЕТИМОЛОГІЯ
судо́ма «мимовільне скорочення м’язів, судорога, корчі; (заст.) горе, біда»
не зовсім ясне;
реконструюється псл. *sǫdoma, яке пропонується розглядати як похідне утворення з префіксом sǫ- (іє. *som-) «су-» від основи іє. *dhē-/dhǝ- «класти, робити» (Варбот Этимология 1981, 21–22);
р. [судо́мить] «м’яти, бгати; судомити; лаяти», [судо́миться] «возитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
насудо́митись
«натомитися»
судо́мити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *dhē-/dhǝ- «класти, робити» | індоєвропейська |
| *sǫdoma | праслов’янська |
| судо́мить «м’яти, бгати; судомити; лаяти» | російська |
| судо́миться «возитися» | українська |
| sǫ- «су-» (іє. *som-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України